- •Конспект лекцій з дисципліни «економічна теорія»
- •Модуль 1
- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії
- •1.2. Предмет і об'єкт економічної теорії
- •1.3. Методи економічної теорії
- •1.4. Функції економічної теорії
- •1.5. Місце економічної теорії в системі економічних дисциплін
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці
- •2.2. Продуктивні сили
- •2.3. Характер праці, як елементу процесу виробництва
- •2.4. Продукт виробництва
- •2.5. Суспільний продукт та стадії його руху
- •Суспільне виробництво
- •2.6. Виробничі можливості суспільства
- •2.7. Раціональне природокористування
- •Тема 3. Економічні потреби та інтереси
- •3.2. Управління формуванням потреб
- •3.3. Теорії потреб
- •3.4. Класифікація потреб
- •3.5. Закон зростання потреб і механізм його дії
- •3.6. Корисність продукту та закон спадної граничної корисності
- •3.7. Економічні інтереси, їх сутність та види
- •3.8. Економічні суперечності та їх характер
- •3.9. Поєднання економічних інтересів
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •4.2. Типи економічних систем
- •4.3. Критерії історичних етапів економічного розвитку
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші
- •5.2. Сутність, умови виникнення та типи товарного виробництва
- •5.3. Товарна форма продукту праці
- •5.4. Економічні теорії вартості (цінності) товару
- •5.5. Сутність та функції закону вартості
- •5.6. Гроші, їх виникнення і сутність. Функції та види грошей
- •5.7. Інфляція: сутність, причини, види
- •Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата
- •6.2. Кругообіг та обіг капіталу підприємства
- •6.3. Нагромадження капіталу
- •6.4. Ринок праці. Сутність відносин найму робочої сили
- •6.5. Склад витрат на оплату праці. Функції заробітної плати
- •6.6. Форми і системи заробітної плати. Елементи організації заробітної плати
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •7.2. Собівартість продукції та її види
- •7.3. Сутність прибутку, його види і функції.
- •7.4. Норма прибутку і основні чинники, що її визначають
- •7.5. Розподіл і використання прибутку підприємства
- •Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення
- •8.2. Кругообіг ресурсів, товарів і доходу в ринковій економіці
- •8.3. Структура та інфраструктура ринку
- •8.4. Сутність попиту та пропозиції й особливості їх формування
- •8.5. Ринкова рівновага
- •8.6. Еластичність попиту та пропозиції
- •8.7. Формування цін у ринковій економіці
- •1) За сферою обслуговування національної економіки виділяють:
- •2) За ступенем жерсткості регулювання державою виділяють:
- •8.8. Сутність і види конкуренції
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •9.2. Еволюція ролі домогосподарств
- •9.3. Функції домогосподарств
- •9.4. Доходи домогосподарств
- •9.5. Витрати домогосподарств
- •9.6. Фактори добробуту населення
- •9.7. Домогосподарства і держава
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
- •10.2. Види підприємств у ринковій системі господарювання
- •10.3. Об’єднання підприємств, їх форми та особливості господарської діяльності
- •10.4. Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства
- •10.5. Валовий дохід і прибуток
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента
- •11.2. Рентні відносини. Види ренти
- •11.3. Агропромислова інтеграція та її форми
- •11.4. Позичковий капітал та позичковий процент
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •12.2. Суспільний продукт і його форми
- •12.3. Система національних рахунків та її макроекономічні показники
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •13.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Циклічність економічного розвитку
- •13.4. Сутність і види зайнятості населення
- •Поняття безробіття і її види
- •13.6. Державне регулювання зайнятості в Україні
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •14.2. Економічні функції держави
- •14.3. Засоби державного регулювання економіки
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.
- •15.2. Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •15.3. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •16.2. Інтернаціоналізація і міжнародний поділ праці. Міжнародна економічна інтеграція.
- •16.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародна торгівля і її регулювання
- •Міжнародний рух капіталів
- •Міграція робочої сили і її наслідки
- •Наслідки для країн імміграції
- •Наслідки для країн еміграції
- •Міжнародне науково-технічне співробітництво
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни
- •17.2. Основні глобальні проблеми сучасності.
- •17.3. Шляхи подолання глобальних проблем.
- •Список використаної літератури
17.3. Шляхи подолання глобальних проблем.
Глобальні проблеми — це нехаотичні явища і процеси: вони тісно взаємопов’язані. Для їх вирішення потрібні нові підходи і практичні заходи, які б виходили із цілісності світу, необхідності співробітництва в планетарному масштабі.Конкретні шляхи щодо цього можна поділити, принаймні, натри групи:ті, що стосуються вирішення окремих глобальних проблем: роззброєння, екологічної, енергетичної тощо;ті, що стосуються діяльності окремих країн у рамках міжнародного співробітництва;ті, що стосуються діяльності спеціальних міжнародних організацій та ін.
Для реалізації заходів з розв’язання глобальних проблем необхідно мати відповідний міжнародний механізм розробки та реалізації цих заходів. Провідним органом з реалізації такої діяльності є ООН. У системі ООН діє ціла низка організацій, які спеціалізуються на розробці заходів з охорони навколишнього середовища, боротьбі з бідністю, хворобами йіншими планетарними проблемами. При ООН діє міжнародна комісія,з навколишнього середовища й розвитку (ЮНЕП). Вона здійснює розробку й упровадження програм, які спрямовані на поліпшення якості природного середовища.1
Важливу роль у вирішенні глобальних проблем відіграють регіональні об’єднання країн, такі як Європейський Союз (ЄС), об’єднання країн Південної Америки (НАФТА) та країн Азіатського-Тихоокеанського регіону (АСЕАН). До вирішення цих проблем долучаються й такі міжнародно-фінансові центри, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк.
Важливу роль в охороні навколишнього середовища відіграє регіональне співробітництво. Зокрема, у документах ЄС неодноразово підкреслювалась необхідність розвитку регіональної стратегії у цій сфері і раціональноговикористання природних ресурсів європейського регіону, який сьогодні є найбільш кризовим в екологічному плані. В ЄС навіть система оподаткування будується таким чином, щоб стимулювати збереження природного середовища.
У межах світової співпраці народів різних континентів діють ібільш вузькі за призначенням, але важливі за своєю дією міжнародні організації.
Серед них слід назвати ЮНЕСКО, міжнародну організацію з охорони та використання морського дна, Міжнародну морську організацію, Всесвітню метеорологічну організацію. Ці організації багато зусиль докладають до раціонального використання ресурсів Світового океану й збереження його для наступних поколінь. В арсенат цих організацій входить спостереження за цінами на сировину, що видобувають зі Світового океану, контроль за діями держав щодо охорони Світового океану.
У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п’ята Всесвітня конференція ООН з народонаселення, що відбулася у Каїрі у 1994р., на якій було прийнято Програму дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, а також визначають шляхи співробітництва у розв’язанні демографічної проблеми. Одночасно було встановлено і суму коштів, необхідних для її реалізації, — близько 17 млрд. дол.
У цілому шляхів для розв’язання глобальних проблем дуже багато.
Вирішення проблеми припинення гонки озброєнь може бути здійснено шляхом демілітаризація економіки і конверсії.
Шляхами розв’язання екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблем є:
• Розвиток і використання сонячноїенергії, енергіївітру, океанічної енергії та гідроенергії річок.
•Розробка кожною країною конкретних заходів щодо дотримання екологічних стандартів.
•Інтенсивний розвиток країнами, що розвиваються, власного сировинного господарства, включаючи переробні галузі сировини. До розв’язання проблеми голоду в цих країнах слід розширити обсяги посівних площ, запроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво, високоврожайні культури, ефективні добрива та засоби захисту рослин.
•Введення пошуку ефективних важелів управління процесом зростання народонаселення з метою його стабілізації на рівні 10 млрд. чол. на початку XXI ст.
•Формування в людей екологічного світогляду, що дало б змогу розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як у межах окремих країн, так і на міжнародному рівні, впроваджувати на всіх рівнях принципи пріоритету екологічних проблем.
•Поєднання зусиль усіх країн для розв’язання глобальних проблем, значне збільшення витрат на подолання, насамперед, екологічної кризи за рахунок послаблення гонки озброєнь, зменшення військових витрат за рахунок країн — найбільших забруднювачів планети, створення Світового фонду екологічної безпеки.
•Покладення на себе основної відповідальності всіма державами за збереження природи і з допомогою адміністративно-економічних важелів стимулювання виробництва екологічно чистого продукту, впровадження екологічно чистих технологій.
•Активізування діяльності громадських організацій, політичних партій, спрямованої на розв’язання глобальних проблем.
Основними шляхами вирішення проблем раціонального використання природних ресурсів та охорони природи є:
—більш повний видобуток і комплексна переробка природних ресурсів на основі впровадження маловідходних та безвідходних технологій;
—комплексне використання відходів і вторинноїсировини;
—активізація природоохоронної діяльності;
—відтворення природного довкілля.
Усі ці шляхи тісно пов’язані між собою та сприяють підвищенню ефективності суспільного виробництва при раціональній, гармонічній взаємодії природи та суспільства.
Необхідність використання екологічно небезпечних об’єктів вимагає створення економічних механізмів регулювання та запобігання ризикам, відшкодування збитків. Такими механізмами можуть бути: зміна структури господарства країни на користь менш небезпечних галузей; зменшення вірогідності аварій; зміна технічного базису, впровадження нових безвідходних енергозбережних технологій; розширення ринку висококваліфікованих кадрів.
Україна – це велика і за територією, і за ресурсами держава світу. За територією це сама велика європейська держава, вона займає 2% світової території. В Україні видобувається близько 5% світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів. Україну стосується значна кількість глобальних проблем: демографічна, екологічна тощо. Демографічна ситуація в Україні є складною, і це виявляється в тому, що коли у світі, особливо в слаборозвинених країнах, населення різко збільшується, у нашій державі цей процес відбувається в протилежному напрямі. У цих умовах керівництво держави має докласти максимум зусиль для того, щоб поліпшити ситуацію в демографічному аспекті.
Україна має потужний земельний фонд. На територію нашої держави припадає значна частина світової площі найродючіших земель, а саме чорнозему. Але роки безжальної експлуатації цього безцінного дару призвели до того, що кількість земель, уражених ерозією за останні десятиліття зросла з 13 до 18млн га, а 2млн га мають такий рівень хімізації, що відновлювати їх економічно нерентабельне. Постійно зменшується вміст гумусу в землі, що знижує її продуктивність.
Окрім сільськогосподарських земель, від забруднення потерпає вся територія держави. На сьогодні умовно чисті території становлять усього 8,3% від загальної площі держави. Частка помірно забруднених становить 24%. Разом це становить усього 32,3% території, а інші – це забруднені, дуже забруднені, надзвичайно забруднені території і зони екологічного лиха. Основні забруднювачі повітря серед стаціонарних джерел – це енергетика (32%) і металургія (35%). Застаріле обладнання промислових підприємств і небажання нових власників зменшувати свої прибутки через витрати на охорону довкілля все більше поглиблюють екологічну кризу в України.
Необхідно розробити національну програму з охорони навколишнього середовища.Слід зазначити, що національні програми охорони природного навколишнього середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним вимогам. Екологічно безпечне розширене відтворення світової економіки означає, що нарощування обсягів виробництва супроводжується прискореним розвитком технологій, які поступово поліпшуватимуть навколишнє середовище та якість життя людей на Землі.
