Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення

8.1. Ринок: сутність, умови функціонування, функції

8.2. Кругообіг ресурсів, товарів і доходу в ринковій економіці

8.3. Структура та інфраструктура ринку

8.4. Сутність попиту та пропозиції й особливості їх формування

8.6. Ринкова рівновага

8.7. Еластичність попиту та пропозиції

8.8. Формування цін у ринковій економіці

8.9. Сутність і види конкуренції

8.1. Ринок: сутність, умови функціонування, функції

Світовий досвід показує, що найефективнішою формою організації економічного життя є ринкова система. Ринок є невід'ємним компонентом товарного виробництва, організаційною формою його існування. Історія ринку (як і товарного виробництва) налічує близько 6-7 тис. років.

Ринок - це складне й багатопланове поняття. У первинному розумінні слово ринок означає певне місце, де продаються й купуються товари. У минулому переважно це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці й покупці. Тут у результаті домовленості встановлювалися ціни на товари, які в обмін на гроші переходили в руки покупців.

Внаслідок розвитку засобів зв'язку необхідність певного місця для зустрічі продавців і покупців стає не суттєвим. Суб'єкти ринку в сучасних умовах мають можливість контактувати й вирішувати свої проблеми іншим чином. За наявності сучасних засобів зв'язку покупець може, не виходячи з дому, вибрати потрібний товар на сайті електронного магазину в Інтернеті, заплатити за нього з допомогою електронної картки, не вступаючи у фізичний контакт з продавцем, і йому привезуть додому куплений товар.

Отже, поняття «ринок» розширилося. Тому сьогодні економісти розуміють ринок (вузьке тлумачення) як певну систему відносин, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців, як механізм, що зводить докупи покупців і продавців окремих товарів і послуг. Це вузьке тлумачення поняття «ринок».

У широкому розумінні «ринок» - це певний спосіб організації су спільного життя.

У сучасній економічній літературі найпоширенішим є визначення ринку як сфери обміну, організованого за об'єктивними законами товарного виробництва і обігу. Ринок представляється як впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців (постачальників) і покупців (пред'явників попиту).

З огляду на це можна дійти висновку: ринок - це сукупність економічних відносин, що виникають між суб'єктами господарської діяльності у процесі виробництва й розподілу економічних благ, обміну результатами виробництва, товарного обігу на основі об'єктивних законів товарного господарства.

Ринок - це механізм координації різноманітної господарської діяльності самостійних економічних суб'єктів через систему цін і конкуренції. Він забезпечує зв'язок між виробниками і споживачами на взаємовигідних умовах, рівновагу попиту і пропозиції, пропорційність відтворювального процесу, його цілісність.

Для формування і ефективного функціонування реального ринку необхідні такі умови:

1) повна свобода господарської, підприємницької діяльності суб'єктів ринкових відносин. Для цього мають існувати різноманітні власники: індивідуальні, приватні, кооперативні, акціонерні, державні, змішані;

2) вільні ринкові ціни, які встановлюються у процесі економічної конкуренції. Ціни на ринку формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. За допомогою вільних цін в умовах здорової конкуренції здійснюється еквівалентний обмін товарів, відтворюється рівновага в економіці;

3) здорова конкуренція між різними суб'єктами господарської діяльності, яка надає усім їм можливість вільного вибору контрагентів - покупців, постачальників. Вона має становити необмежену кількість продавців і покупців (конкурентів);

4) вільний доступ до реальної інформації про ринок і його суб'єктів (правової, нормативно-довідкової, науково-технологічної, комерційної, маркетингової). Якщо інформації бракує, то товаровиробник не може приймати раціонально обґрунтованих рішень, а відтак, перемагати в конкурентній боротьбі.

5) державне регулювання ринку - розробка і реалізація державних програм, здійснення ефективної фінансово-кредитної, інвестиційної, податкової, валютної політики, яка стимулює підприємницьку діяльність;

6) розвинуте антимонопольне законодавство, проведення ефективної антимонопольної політики;

7) наявність розвинутої ринкової інфраструктури, яка забезпечує ефективне функціонування ринку;

8) поступова інтеграція національної економіки у світове господарство, орієнтація її на міжнародний поділ праці;

9) забезпечення соціального захисту населення. Для цього потрібно чітко визначити масштаби негативних соціально-економічних процесів: інфляція, безробіття, зростання цін, зниження доходів населення, їх вплив на різні соціальні верстви та основні засоби послаблення або повного усунення негативного впливу ринкових відносин.

Подібні сприятливі умови для формування ринку, розвитку ринкових відносин можуть створити суспільство і держава.

Сучасний високорозвинений ринок виконує сім основних функцій:

1. Посередницька функція полягає в тому, що ринок прямо з'єднує виробників (продавців) і споживачів товарів, надаючи їм можливість спілкуватися один з одним економічною мовою цін, попиту та пропозиції.

2. Регулююча функція. Ринок встановлює пропорції між виробництвом і споживанням в асортиментній структурі, підтримує збалансованість між попитом та пропозицією.

3. Інформаційна функція. Ціни, що склалися "повідомляють" суб'єктів господарювання про стан економіки. Зокрема, через конкретний розкид цін (наприклад, на чай, каву й какао), через їх падіння й зростання, ділові люди довідуються про розміри виробництва продукції, про насиченість ринку товарами, про запити споживачів і т.д.

4. Ціноутворююча функція сприяє встановленню рухливого зв'язку між вартістю та ціною, що реагує на зміни у виробництві, у потребах, у кон'юнктурі.

5. Стимулююча функція. Ціни "винагороджують" додатковим прибутком тих, хто робить товари, найбільш потрібні споживачам, хто вдосконалює виробництво, збільшує продуктивність і знижує витрати.

6. Сануюча функція (жорстока, але економічно виправдана). Ринок за допомогою конкуренції «очищає» суспільне виробництво від економічно неефективних і нежиттєздатних суб'єктів господарювання й відкриває нові можливості перспективним і більш ефективним товаровиробникам.

7. Інтегруюча функція. Ринок поєднує економіку в єдине ціле, розбудовуючи систему вертикальних і горизонтальних зв'язків (між підприємствами, видами економічної діяльності, регіонами), у тому числі зовнішньоекономічних.

Отже, аналіз функцій ринку дає змогу дійти висновку, що ринок є найбільш ефективним способом організації економічного життя суспільства, функціонування та прискорення розвитку національного господарства.

Водночас слід мати на увазі, що ринку, крім позитивних аспектів, властиві і негативні особливості, недоліки. Так, ринкові відносини породжують монополістичні тенденції в економіці. Об'єднання одногалузевих компаній (підприємств) неминуче обмежує конкуренцію, породжує диктат виробника над споживачем, прагнення до підвищення цін на товари та послуги. Ринок посилює диференціацію товаровиробників; відтворює істотну соціальну нерівність; поглиблює економічні й екологічні кризи; посилює інфляційні процеси; сприяє зростанню безробіття; призводить до зниження платоспроможного попиту споживачів шляхом штучного підвищення ринкових цін підприємствамн-монополістами, особливо суб'єктами природних монополій.

Крім цих негативних аспектів, ринок не спроможний розвивати фундаментальні наукові дослідження, не може забезпечити населення країни соціальними благами (освіта, культура, охорона здоров'я, фізична культура, житлово-комунальне господарство, будівництво автомагістралей, міський транспорт, охорона довкілля і т. ін.), перспективний розвиток національної економіки.

Вирішення цих важливих соціально-економічних проблем мають взяти на себе держава (уряд) та громадські інститути. Вони повинні проводити таку економічну і соціальну політику, яка посилюватиме позитивні властивості ринкових відносин та запобігатиме прояву їх негативних соціально-економічних наслідків.