12.Провадження невідкладних слідчих дій. Повноваження дізнавача, керівництво дізнанням

Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством (ст. 104 КПК України) органи дізнання, порушивши кримінальну справу за ознаками контрабанди, проводять невідкладні слідчі дії.

Невідкладність слідчих дій — з огляду, обстеження, обшуку, виїмки, затримання і допитів підозрюваних і свідків — обумовлюється необхідністю діяти по гарячих слідах, тобто в умовах, коли особа, яка скоїла злочин, може втекти, а докази знищити або переховати.

Дотримання встановлених законом правил проведення невідкладних слідчих дій забезпечує процесуальний порядок збирання та закріплення доказів про обставини, які стосуються встановлення події злочинного характеру та причетності до неї конкретних осіб.

Огляд — слідча дія, за допомогою якої з'ясовуються обставини скоєння злочину та інші обставини, які мають значення для справи. Дізнавач проводить огляд місцевості, приміщень, транспортних засобів, предметів та документів з метою виявлення та закріплення слідів злочину та інших речових доказів.

Обстеження — слідча дія, спрямована на виявлення різних слідів на тілі людини або на визначення її психічного стану, ознак алкогольного сп'яніння тощо (ст. 193 КПК України).

Обшук — слідча дія, яка проводиться з метою відшукування та вилучення речових і письмових доказів, а також виявлення злочинців, які переховуються. Дізнавач проводить обшук у тих випадках, коли має досить даних вважати, що знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, що мають значення для кримінальної справи, заховані в певному місці чи в якоїсь особи (ст. 177 КПК України).

Виїмка — слідча дія, яка проводиться з метою вилучення документів, цінностей та інших предметів, що можуть мати значення речових і письмових доказів у кримінальній справі, у підприємств, організацій і громадян, у розпорядженні яких вони перебувають. Виїмки здійснюються при добровільній видачі документів або предметів, що вимагаються.

Допит свідка. Свідок — це особа, яка має відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальній справі. Предметом показань свідків є фактичні обставини, які вони сприйняли безпосередньо — особисто бачили, чули, а також фактичні обставини, які вони могли сприймати з інших джерел — зі слів іншої особи або з будь-яких документів. За дачу свідомо неправдивих показань та відмову від дачі показань про відомі свідку обставини він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Допит підозрюваного. Підозрюваний — особа, яку затримано за підозрою в скоєнні злочину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченої.

Перед допитом підозрюваному мають бути роз'яснені його права (ст. 43-1 КПК України), у тому числі право на захист. Йому також необхідно повідомити, в скоєнні якого злочину він підозрюється. Дача показань — право підозрюваного, а не його обов'язок.

Затримання підозрюваного. Затримання як захід процесуального примусу і як слідча дія проводиться дізнавачем тільки з порушеної кримінальної справи. Затримана особа, яка підозрюється в скоєнні злочину, позбавляється на короткий термін (72 години) волі й поміщається в спеціальне приміщення — ізолятор тимчасового утримання. Рішення дізнавача про затримання підлягає обов'язковому затвердженню начальником органу дізнання. Про кожний випадок затримання дізнавач зобов'язаний скласти протоколі із зазначенням підстав і мотивів затримання та повідомити про це прокурора. Особи, затримані за підозрою в скоєнні контрабанди, звільняються з місць тимчасового утримання, якщо: не підтвердилася підозра в скоєнні злочину; немає необхідності застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою; закінчився встановлений законом термін затримання.