11. Докази. Поняття дізнання у справах про контрабанду

При проведенні дізнання підлягають встановленню: подія злочину, час, місце, спосіб його вчинення, особа, підозрювана в скоєнні злочину, мотиви та інші обставини, які мають відношення до скоєння злочину.

У кримінальних справах про контрабанду перш за все встановлюються ознаки складу цього злочину, визначені диспозиціями ст. 201 або ст. 305 КК України.

Встановлені у кримінальних справах факти та обставини можуть бути підтверджені лише передбаченими законом доказами.

Доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання встановлює наявність або відсутність суспільне небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: за показаннями свідків і підозрюваного, висновками експертів, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій та іншими документами (ст. 65 КПК України).

Усі наявні в кримінальній справі докази підлягають всебічній та об'єктивній перевірці органом дізнання. При цьому необхідно враховувати, що ніякі докази не мають наперед установленої сили (ст. 67 КПК України).

Оцінювання доказів здійснюється впродовж діяльності зі збирання та перевірки доказів як під час дізнання, так і при подальшому розслідуванні після передачі справи по підслідності. З допомогою оцінювання доказів більш виразно визначається коло обставин, які встановлюються у справі, намічаються слідчі версії та шляхи їх перевірки.

У митній системі України дізнання у справах про контрабанду здійснюють органи дізнання — Державна митна служби України та митниці, попереднє слідство — слідчі органи Служби безпеки України (ст. 112 КПК України).

Зазначені органи дізнання зобов'язані проводити невідкладні слідчі дії для виявлення та закріплення слідів контрабанди, виявляти осіб, причетних до цього злочину, причини та умови, що сприяють здійсненню контрабанди, й уживати заходів щодо їх усунення.

Рішення про проведення дізнання приймається Головою ДМСУ або його заступниками, а в митницях — начальником митниці або особою, яка його заміщує.

Керівництво дізнанням у митній системі України здійснюється Управлінням по організації боротьби з контрабандою та ПМП ДМСУ, а в митницях дізнанням безпосередньо керує начальник митниці або особа, яка його заміщує.

Постанови, які виносяться дізнавачем, підлягають затвердженню начальником відповідного органу дізнання.

Дізнання має бути проведено в якомога короткий термін, але не більше десяти днів з дня порушення кримінальної справи (ст. 108 КПК України). Продовження цього терміну законом не передбачено.

При виконанні слідчих дій дізнавач зобов'язаний суворо дотримуватися вимог КПК України: вести дізнання об'єктивно, забезпечувати права громадян, використовувати надані йому законом повноваження для розкриття злочину та викривати осіб, які його скоїли, виявляти їхні злочинні зв'язки.

Дізнавач несе відповідальність за обґрунтованість своїх рішень, за законність та якість слідчих дій, які він проводить.