13. За характером техногенні небезпеки поділяються на механічні, хімічні, енергетичні.

А. Механічні небезпеки створюють об’єкти, які падають, рухаються, обертаються.

До механічних небезпек пасивного характеру відносять колючі та ріжучі предмети, слизькі та нерівні поверхні, відкриті люки підземних колекторів.

Б. Хімічні небезпеки. До них відносяться хімічні речовини і елементи, які використовуються в промисловості, сільському господарстві, побуті та можуть бути шкідливими для здоров’я людей. До цієї категорії відносяться забруднення атмосфери, водойм і ґрунтів небезпечними хімічними речовинами.

В. Енергетичні небезпеки. До енергетичних небезпек належать різного роду випромінювання (електромагнітні, іонізуючі, теплові світлові тощо), а також шуми, вібрації, вибухи, пожежі.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом розділяють на фактори: прямої дії, або первинні; побічної дії, або вторинні.

Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються виникненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Вторинні фактори ураження викликаються змінами об’єктів навколишнього природного середовища і первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій за механізмом дії поділяють на фактори:

• фізичної дії;

• хімічної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну ударну хвилю; хвилю тиску в фунті; сейсмічну вибухову хвилю; хвилю прориву гідротехнічних споруд; уламки або осколки; екстремальний нагрів середовища; теплове випромінювання; іонізуюче випромінювання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

14. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС із викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

15. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпеку транспорту, як галузі господарства.

Оскільки транспортом перевозиться 15% потенційно небезпечних вантажів загроза життю і здоров'ю людей збільшується. На сьогоднішній час скоротилося онов-лення основних фондів всіх видів транспорту, ступінь зношення пасажирських вагонів складає 60%, підлягає заміні більше 20% залізничних колій, 16% залізничних колій знаходиться в аварійному стані.

Що стосується залізничного транспорту, то основними причинами аварій та катастроф є: пошкодження колій; рухомого складу; засобів сигналізації і блокування; через елементарні помилки диспетчерів, неуважність та недбалість машиністів. Надзвичайні ситуації найчастіше виникають при сході потягу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключені розмиви залізничних колій, обвали, осипання, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів виникають вибухи, пожежі.

Імовірний ризик для життя людини при користуванні морськими транспортними засобами значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах транспорту, але нижчий, ніж на автомобільних.

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення з іншим судном, перекидання, пожежі, витік небезпечних речовин, порушення правил експлуатації та безпеки, помилкові дії команди та ін. Складне становище може виникнути при швидкому розгортанні аварійної ситуації, особливо у відкритому морі. Раптове перекидання корабля чи його надмірний крін призводить до того, що пасажири втрачають шанси на врятування і потрапляють у надзвичайно складну ситуацію.

Перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом (літаками і гелікоптерами) набуло величезних масштабів у всіх розвинутих країнах, у тому числі в Україні. Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, при розбігу по злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці, аж до вимикання двигунів.