6. Буря  це дуже сильний вітер, який призводить до великого хвилювання на морі і до руйнувань на суходолі. Буря може спостерігатися під час проходження циклону, смерчу.

Смерч  це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі а потім поширюється у вигляді темного рукава або хоботу за напрямком до поверхні суходолу та моря.

Урагани являють собою явище морське і найбільші руйнування від них бувають поблизу узбережжя. Але вони можуть проникати і далеко на суходіл. Урагани можуть супроводжуватися сильними дощами, повенями, у відкритому морі утворюють хвилі висотою більше 10 м, штормовими нагонами.

Ожеледиця  шар щільного льоду, який утворюється на поверхні землі та предметах (проводах, конструкціях) при замерзанні на них переохолоджених крапель туману або дощу.

Град  вид атмосферних опадів, що складаються із сферичних частинок або шматочків льоду.

7. Паводок - Фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.

Підтоплення – це підйом рівня грунтових вод, обумовлений підвищенням горизонтів води в річках при спорудженні водосховищ, руслових гребель, судноплавних каналів і ін. гідротехнічних споруд, насиченням раніше безводих грунтів при фільтрації води через дно і береги каналів, втратами її з водопровідної і каналізаційних мереж, замулюванням русел річок і пр.; природна причина — підйом рівня морить. При П. заболочуються і заселяються грунти, знижується продуктивність лугів, полів і лісів, погіршується санітарний стан місцевості, руйнуються будівлі і ін.

Підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) — підвищення рівня ґрунтових вод на забудованих територіях до глибини понад проектні норми осушення з істотним погіршенням умов проживання або в місцях розташування об'єктів економіки, яке істотно впливає на їх роботу в регламентному режимі. Основними причинами підтоплення є втрати води з інженерних комунікацій, неорганізований поверхневий стік, погіршення фільтраційних властивостей ґрунтів природних дрен (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас колекторів, тунелів.

Затори — скупчення великих мас льоду на поверхні річок. Затори призводять до затоплення населених пунктів, об'єктів, споруд.

Вітрові нагони - Підвищення рівня води в гирлах річок, на узбережжі водосховищ, морів унаслідок дії вітру.

8. Лісова пожежа — стихійне, некероване поширення вогню по лісових площах.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні. Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покро­ву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30км/год.

Торф'яні пожежі рухаються повільно, по кілька метрів у добу,

характеризуються тим, що їх практично не можна згасити, небезпечні

несподіваними проривами вогню з підземного вогнища і тим, що крайка його

не завжди помітна і можна провалитися в прогорілий торф. Ознакою

підземної пожежі є характерний запах гару, місцями з ґрунту сочиться

дим, сама земля гаряча.

Торф'яні пожежі найчастіше бувають у місцях видобутку торфу, виникають

звичайно через неправильне звертання з вогнем, від розрядів блискавки

або самозаймання. Торф схильний до самозаймання, воно може відбуватися

при температурі вище 50 градусів (у літню жару поверхня ґрунту в

середній смузі може нагріватися до 52 - 54 градусів)