
- •Анотація
- •Завдання на проектування
- •1.1.2 Пристрої та засоби для виведення інформаціі
- •1.1.4 Світлодіодні принтери
- •1.1.5 Фотопринтери (термопринтери)
- •Налаштування принтерів
- •Плотер (Графопобудовувач, Plotter)
- •1.2 Програмне забезпечення для опрацювання та верстки
- •1.3 Сучасний стан та перспективи розвитку технологій з опрацювання ілюстраційної інформації.
- •1.3.1 Кольоропроба
- •1.4 Сучасний стан та перспективи розвитку формних процесів
- •1.4.1 Огляд сучасного стану формних процесів
- •1.4.2 Виготовлення друкарських форм Цифрова технологія виготовлення друкарських форм
- •1.4.3 Переваги стр технології
- •1.4.4 Цифрові формні матеріали
- •Розділ 2. Обгрунтування вибору основних технологій, устаткування та матеріалів додрукарських процесів
- •2.1 Аналіз завдання та вибір способу друку
- •Розділ 3. Технологічний розділ
- •3.1 Блок схема запроектованих процесів
- •3.2 Маршрутно-технологічна карта
- •Розділ 4. Розрахунковий (розрахунок виробничих програм, устаткування, працюючих, матеріалів та площ)
- •4.1. Розрахунок виробничих программ
- •Розрахунок завантаження з опрацювання тексту
- •Розрахунок завантаження процесівз опрацювання ілюстрацій та виведення на матеріальний носій
- •Рохрахунок виробничої програми з виготовлення друкарських форм
- •Виробнича програма з виготовлення тиражних форм
- •4.2 Розрахунок кількості необхідних матеріалів
- •4.3. Розрахунок працемісткості до друкарських процесів, необхідної кількості устаткування і працюючих
- •4.3.1 Розрахунок працемісткості
- •4.3.2 Розрахунок необхідної кількості устаткування
- •4.3.3 Розрахунок кількості основних робітників
- •4.3.4 Розрахунок чисельності допоміжних робітників
- •4.4 Організація виробництва та розрахунок площі за проектом
- •4.4.1 Розрахунок площі за проектом
- •Розділ 5. Графічний
- •5.1. Оформлення креслення
- •5.2. Вимоги до будівлі та виробничих приміщень
- •5.3. Планування додрукарських підрозділів
- •Висновок
- •Список використаних джерел
5.3. Планування додрукарських підрозділів
На плані дільниці креслять устаткування з дотриманням габаритних розмірів у прийнятому масштабі; місце робітника, який обслуговує певне устаткування (позначають кружечком), виробничі меблі, пересувні та стаціонарні транспортні засоби (пересувні стелажі, транспортери, тощо) позначають пунктирними лініями.
Організація робочого місця оператора персонального комп'ютера має відповідати ГОСТ 12.2.032 ССБТ. Площа, виділена для одного робочого місця з монітором або персональним комп'ютером, має складати не менша за 6 м2, а об'єм приміщення - не менше 20 м3. Робочі місця операторів комп'ютерної техніки мають розміщуватися відносно світлових прорізів так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Відстань від стін з вікнами має бути не меншою за 1 м; відстань між бічними поверхнями моніторів - не меншою за 1,2 м, між тильною поверхнею одного монітора та екраном іншого - не меншою за 2,5 м; прохід між рядами робочих місць - не меншим за 1 м.
Якщо праця за комп'ютером є основним видом роботи, то вказане устаткування розміщують на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо користування комп'ютером є періодичним, то його можна розмістити на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між столами - 90-140°. Комп'ютерне устаткування (комп'ютери, принтери, сканери, при строї для кольоропроби, тощо) розміщують на столах шириною 600-1400 мм, глибиною - 800-1000 мм. Робоче місце оператора ГІК оснащують пюпітром (тримачем) для документів, який легко переміщується. Якщо специфіка роботи передбачає концентрацію уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості (коректори, редактори, оператори ПК) суміжні робочі місця з ГІК відділяють одне від одного перегородками висотою 1.5-2 м.
Планування підрозділів складального виробництва здійснюють з врахуванням технологічної послідовності операцій виробничого процесу та зручності зв'язку з дільницями верстання та виведення інформації на матеріальний носій.
При технології комп'ютерного складання тексту в окремих приміщеннях розміщують устаткування для складання, верстання та виведення тексту на прозору плівку. В окремих приміщеннях слід проектувати також фоговивідні та обробні автомати, які комплектують темними кімнатами для заряджання, нарізування плівки, розряджання касет. При малих обсягах виробництва дозволяють розміщення графічної станції (сканера, комп'ютера, фотовивідного та обробного автоматів) в одній кімнаті. У приміщеннях комп'ютерного опрацювання інформації підтримують певні кліматичні умови: температура повітря 20-22°, відносна вологість - 60%.
Фотовивідне виробництво розмішують у приміщеннях, де відсутня вібрація, спричинена друкарськими машинами та іншим устаткуванням (середні або верхні поверхи будівлі), а також відсутнє попадання на устаткування та в робочу зону прямих сонячних променів.
Площа робочого місця з ремонту та налагодження комп'ютерної техніки немає бути меншою за 10 м2, а робочі місця - відокремлені одне від одного перегородками.
Коректорські приміщення проектують з розрахунку 3,25 м2 на одного працюючого у найбільш завантажену зміну.
Запроектований режим праці та відпочинку операторів електронної техніки має відповідати ДСанПіН 3.3.2-007-98. Для відпочинку, психологічного розвантаження та приймання їжі проектують окремі приміщення, які оснащені раковиною-мийкою, приладом для підігріву їжі, кухонними меблями, столом та м'якими меблями(мінімальна площа-15 м2).
Для зберігання матеріалів та напівфабрикатів проектують окремі комірки площею не менше за 10-12 м2, які розміщують у виробничих приміщеннях або біля них. Наприклад, додрукарський підрозділ може включати одну загальну складову для зберігання паперу, картриджів, магнітних носіїв, пластин, а також окрему комірку для зберігання друкарських форм та розчинів для їх обробки, що розташована біля формної дільниці.
При плануванні проектують приміщення для керівного складу підрозділу, службовців та інженерно-технічних працівників (ІТП). Площу визначають чисельністю ІТП та службовців з розрахунку не менше 3,25 м2 на 1 працюючого. Приміщення для ІТП можуть включати площу для проведення виробничих нарад та планування роботи на певний період часу.