Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МАРКЕТИНГ роздрук.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
316.42 Кб
Скачать

Б5.Реалізація цінової стратегії

Складається з 4 етапів:

1. фінансовий аналіз, у процесі якого здійснюють пошук відповідей на такі запитання:

- який обсяг купівель необхідний для зміни потенційної ціни товару або витрат на просування для збільшення прибутку?

- який необхідний обсяг продажу для нових продуктів або нових покупців, щоб покрити додаткові постійні витрати?

- чому дорівнює граничний прибуток від товару за різних рівнів цін?

- який додатковий обсяг продажу необхідний, щоб нижча ціна сприяла одержанню більшого прибутку?

- який додатковий обсяг продажу необхідний, щоб покрити додаткові постійні витрати (наприклад, на рекламу)?

2. аналіз сегментування, спрямований на виявлення купівельних переваг і навичок для визначення можливості купівлі товару за запланованою ціною цільовою групою покупців. Доцільно знайти відповіді на такі запитання:

- як підприємство може найефективніше взаємодіяти з сегментами покупців з урахуванням особливостей їхніх мотивацій щодо здійснення купівлі?

- яким чином визначити покупців із різних сегментів, спроможних здійснити купівлю?

- у який спосіб підприємство може уникнути порушення юридичних обмежень за цінового сегментування?

3. аналіз конкуренції, що дає змогу оцінити цінові дії підприємства з урахуванням конкурентів, які діють на ринку,

4. формування оптимальної цінової стратегії, або цінової стратегії, реалізація якої принесе підприємству найвищий прибуток у тривалому періоді часу. По суті, не існує універсальної стратегії, реалізуючи яку, підприємство одержувало б гарантовано високий прибуток. У кожній ринковій ситуації, для кожного підприємства існує свій варіант цінової стратегії, що враховує всі нюанси взаємних залежностей між витратами, конкурентними умовами та діями і реакцією споживачів чи купівельних станів.

Б5. Суть та види міжнародної міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили - це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в межах міжнародного ринку праці на термін більше року, обумовлене характером розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, дією економічних законів.

Залежно від просторового горизонту переміщення:

- зовнішня міграція - це переміщення населення за межами певної країни;

- внутрішньоконтинентальна міграція - це переміщення населення між країнами в межах одного континенту;

- міжконтинентальна міграція - це переміщення населення між країнами різних континентів.

Залежно від терміну переміщення міжнародна :

- постійна міграція - це виїзд (в'їзд) населення в іншу країну на постійне місце проживання;

- тимчасова міграція - це робота за кордоном протягом певного обмеженого часу з подальшим поверненням на батьківщину;

- сезонна міграція - це щорічна міграція на період певного сезону;

- маятникова міграція - це постійна робота в одній країні при проживанні в іншій, як правило, прикордонній країні за наявності необхідних міжнародних угод між країнами.

За юридичними засадами розрізняють:

- організована міграція, тобто переміщення населення згідно з національним законодавством (наприклад, за візовим режимом);

- нелегальна міграція .

Згідно з професійним складом виділяють такі види міграції:

- міграція робітників;

- міграція спеціалістів (наприклад, програмістів);

- міграція представників гуманітарних професій.

За якісним рівнем розрізняють:

- міграція робочої сили низької кваліфікації;

- міграція робочої сили високої кваліфікації;

- міграція вчених ("відплив умів").

За напрямками руху існують такі види міжнародної трудової міграції:

- еміграція - виїзд працездатного населення країни за її межі;

- імміграція - в'їзд працездатного населення до країни з-за її меж;

- рееміграція - повернення емігрантів на батьківщину.

Розрізняють також вимушену та добровільну міграцію.