Б3. Суть та значення міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це система відносин, що виникають між суб'єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, послуг, капіталів, ідей в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці в рамках світового господарства.

Сучасні МЕВ є системою економічних зв'язків, які характеризуються:

- виходом за межі національних господарств;

- взаємодією фізичних і юридичних осіб, держав і міжнародних організацій;

- визначеністю форм;

- різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення.

Міжнародні економічні відносини є особливим різновидом суспільних відносин. З одного боку, вони — своєрідне втілення внутрішніх національних відносин, з іншого — якісно нова система з притаманними тільки їй рисами. Розглядаючи систему економічних наук, неважко прийти до висновку, що «Міжнародні економічні відносини» як наука, являють собою своєрідну і самобутню частину економічної теорії, оскільки тут вивчаються економічні явища і процеси, тобто вивчаються економічні стосунки, що виникають на міжнародному рівні з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ в умовах обмеженості та рідкісності, ресурсів. Наука «МЕВ» визначає закономірності розвитку міжнародних явищ і процесів, які відбуваються у сфері еконо-. «МЕВ» — це фундаментальна наука і на основі її науко-результатів розвиваються більш конкретні науки, що виявить окремі, напрямки здійснення міжнародних економічних стосунків.

Б4. Суть та проблеми розвитку міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля являє собою найбільш розвинену форму міжнародних економічних відносин і за своїми розмірами і функціями займає особливе місце в досить складній системі світогосподарських зв'язків та опосередковує практично усі види міжнародного співробітництва. За оцінками міжнародних експертів міжнародна торгівля становить на сьогодні 80 % усіх міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних зв'язків, що являє собою обмін товарами послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами

Існуючі проблеми регулювання міжнародної торгівлі товарами можна визначити наступним чином:

необхідність забезпечення виконання зобов’язань країн-членів щодо доступу до ринку, особливо в таких чутливих секторах національних економік, як сільське господарство та виробництво текстилю та одягу;

нелегітимне використання національними урядами деяких методів регулювання зовнішньої торгівлі з метою уникнення від загрози зростання конкуренції на внутрішніх ринках;

наявність випадків проведення принципу прозорості національної торгової політики, фактів корупції в сфері регулювання зовнішньої торгівлі, що створює бар’єри доступу до ринків;

необхідність конкретизації роді і чіткого визначення взаємозв’язку між такими соціально-значимими процесами як охорона навколишнього середовища, вдосконалення трудових відносин та забезпечення прав людини. Крім того, вся поточна діяльність СОТ спрямована на стимулювання розвитку торгівлі шляхом спрощення і гармонізації міжнародних торговельних процедур – експортування та імпортування. Розв’язання цієї проблеми виключно важливо для учасників світової системи торгівлі оскільки процеси зниження, а в деяких галуззях і ліквідації, тарифів вже майже завершені, однак залишились численні нетарифні інструменти регулювання торгівлі, застосування яких національні уряди намагаються поширити.