Б 18. Система документів міжнародних спільних підприємств

Згідно із Господарським та Цивільним кодексами України підприємства діють на підставі установчих документів, які затверджуються засновником (засновниками) підприємства. Для приватного підприємства таким установчим документом є статут. Відповідно до ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Установчим документом СП є статут. Він повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, у т.ч. перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості. Статут повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, обсяг, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

До установчих документів можуть бути внесені також відомості щодо інших умов діяльності, які не суперечать закону. Якщо в установчих документах не вказано терміну діяльності господарського товариства, воно вважається створеним на невизначений строк.

Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості:

• вид товариства;

• предмет і цілі його діяльності;

• склад засновників та учасників;

• склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, у т.ч. перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів;

• інші відомості.

Статут підприємства повинен містити:

• відомості про його назву і місцезнаходження;

• мету і предмет діяльності;

• розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

• порядок розподілу прибутків і збитків;

• інформацію про органи управління і контролю, їх компетенцію;

• інформацію про умови реорганізації та ліквідації;

• інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Б 18. Аналіз конкурентів і конкуренції

Всі існуючі конкуренти поділяються на два основних види:

• прямі конкуренти - це суб'єкти підприємництва, які задовольняють одну і ту ж потребу, а також пропонують на ринок товари-замінники;

• потенційні конкуренти - по-перше, давно існуючі підприємства, які розширюють асортимент чи застосовують нову технологію, займаються вдосконаленням продукту для того, щоб краще задовольняти потреби покупців і в результаті стати прямими конкурентами; по-друге, нові фірми, що тільки що вступають у конкурентну боротьбу.

Різні конкуренти повинні аналізуватися з різним ступенем глибини. Ті, які впливають чи могли б значно вплинути на діяльність фірми, досліджуються ретельніше. Причому треба мати на увазі, що потенційні конкуренти - "новачки" дуже часто приховують в собі не меншу загрозу, ніж їх старші побратими - прямі конкуренти.

Для аналізу конкурентів використовують схему, яка включає чотири основні елементи, до яких може бути зведена вся зібрана інформація, в тому числі отримана з фірмових і товарних досьє, що складаються на кожного конкурента і його продукцію:

• цілі на майбутнє (що мотивує конкурента);

• поточна стратегія (як конкурент веде і думає себе вести в подальшій конкурентній боротьбі);

• уявлення конкурента про себе і про галузь;

• можливості конкурента, його сильні і слабі сторони.

Б 18. Стадії життєвого циклу, які проходить товар

• Життєвий цикл товару (ЖЦТ) - це концепція, яка відображає зміни в збуті товару, отриманні прибутку і стратегії маркетингу з моменту створення цього товару до моменту його зникнення з ринку. Авторство даної концепції належить американському маркетологу Теодору Левіту.

Життєвий цикл товару (етапи: 1 - розробка; 2 - впровадження; 3 - ріст; 4 - зрілість, 5 - спад)

1. розробка - інвестиції у створення нового товару від зародження ідеї до розгортання серійного виробництва, про прибуток не може бути мови, навпаки, приходиться брати кредити на науково-дослідницькі і винахідно- конструкторські розробки (НДВКР);

2. впровадження - торгівля, як правило, збиткова, покупець інертний, об'єм продажу низький, маркетингові витрати (особливо на рекламу і стимулювання збуту) великі;

3. ріст - визнання товару споживачами, швидкий ріст об'єму продажу і прибутку, пошук нових ринків, який досягає вершини;

4. зрілість (стабілізація) - об'єм продажу досягає максимуму і стабілізується, однак прибуток дещо падає в зв'язку з ростом затрат на захист від конкурентів, в тому числі шляхом зниження ціни товару; 5) спад - різке падіння об'єму продажу товару і, як наслідок, зниження прибутку від його реалізації, припинення виробництва товару.

Б. 19 1.Суть та види міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили становить собою переселення працездатного населення з одних країн в інші строком більш ніж на один рік, викликане причинами економічного та іншого характеру.

Види міжнародної міграції робочої сили класифікуються за напрямами руху робочої сили, її якістю, часом і організацією переселення тощо. За напрямами її руху розрізняють еміграцію (виїзд робочої сили за межі країни), імміграцію (в'їзд робочої сили в країну), рееміграцію (повернення іммігрантів на батьківщину на постійне проживання). За якістю робочої сили, тобто залежно від рівня її кваліфікації, можлива міграція як малокваліфікованої робочої сили, так і висококваліфікованих спеціалістів. Переміщення малокваліфікованої робочої сили відбувається, як правило, з країн менш розвинутих у більш розвинуті. Переміщення спеціалістів відбувається головним чином між розвинутими країнами (наприклад, всередині ЄС), а також їх імміграція в розвинуті країни з менш розвинутих.