Б 16. Організаційна структура служби міжнародного маркетингу

1. Для реалізації всіх функцій маркетингу та координації виконуваних при цьому робіт на фірмі створюються організаційні структури (групи, відділи, служби, управління і т.д.), склад яких визначається рівнем маркетингової діяльності фірми. Ці структури є обєднуючим центром між усіма видами діяльності фірми та її працівниками, між внутрішньою і зовнішньою навколишнім середовищем фірми.

2. Організаційна структура функціонуючої (проектованої) служби маркетингу залежить від великої кількості факторів, найбільш значимими з яких є наступні:

3. тип фірми; вид стратегії, якої дотримується фірма; рівень існуючого (проектованого) поділу праці в службі; тип департаментізаціі основних функцій і робіт; наявність і розвиненість технологічних і функціональних звязків з суміжними підрозділами фірми; наявність звязків із зовнішнім середовищем; існуючі норми управління і контрольованості ; рівень, який займає в ієрархії управленія19.

4. Створення служби маркетингу на діючій фірмі полягає в перерозподілі функцій управління та вбудовуванні нової служби в існуючу (або проектовану) організаційну структуру фірми. Основні вимоги до створюваної знову організаційній структурі: мінімальна кількість ланок; можливість розвитку маркетингової діяльності фірми; сприяння фірмі в кращому задоволенні потреб і потреб існуючих і потенційних споживачів; адаптація вироблених товарів до вимог ринку; сприяння зростанню обсягу продажів і зниження собівартості. При цьому необхідно памятати, що якоїсь універсальної, стандартної організаційної структури служби маркетингу ніколи не буде створено. Але можна виділити основні чинники, від яких залежить ця структура. Ними є:

5. - Функції, які покладаються на службу маркетингу;

6. - Товари (послуги), які пропонуються ринку;

7. - Ринки, на які з допомогою маркетингу просуваються товари;

8. - Споживачі, для яких виробляються товари;

9. - Регіони, на яких розміщені ринки або споживачі.

Б 16. Конкурентноздатність товару, що пропонується на зовнішній ринок

Конкурентоспроможність продукції- вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів.

Критеріями оцінки конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку слід вважати фактори, які визначають його кон'юнктуру:

• наявність споживача даного виду продукції; • кількість конкурентів, які випускають аналогічну продукцію; • обсяги виробництва й реалізації продукції підприємств-конкурентів у цілому й у сфері діяльності українського підприємства; • важливість для конкурентів «панування» на тому сегменті ринку, який опанований чи планується до «завоювання» вітчизняним підприємством;

• основні напрямки конкурентної боротьби на зовнішньому ринку; • оцінка стратегічної діяльності конкурентів (контроль за каналами збуту та діяльністю підприємств-постачальпиків з мстою зниження рівня витрат);

• політика горизонтальної інтеграції (з метою виявлення можливостей проведення контролю та управління станом сектору певної галузі);

• розмаїття методів конкуренції (ціни, якість, технологічний рівень, дизайн продукції, сервісні послуги, імідж підприємства, товарний знак тощо);

• стабільність попиту на продукцію, яку має підприємство на кожному сегменті ринку.