1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Власне(*), ніякої криниці в дворі немає, а внизу за городом, що спускається до левади. Мабуть, воду беруть ще з тих часів, які губляться в мороці забуття, бо криниця стара, і вже за пам’яті Нестора Івановича обвалювалась-чистилась не один раз. Весною та влітку ходять люди по воду межею, а восени, коли збирають городину(*), то по скопаному, а взимку, звісно, протоптують доріжку через сніг. Вода там глибоченько, зате холодна, чиста, смачна (Є. Гуцало).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: взяти під обстріл, варфоломіївська ніч, вбиватися в колодочки, вести діло, пороху нюхати, сізіфова робота, пасти задніх, коні не винні.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: кома, поза, ласт, виливати, терпкий.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Мене все життя ваблять(*) і хвилюють зорі, їхня довершена і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й(*) перші спогади мого дитинства починаються з зірок. І тепер, проживши(*) піввіку, я згадую все: далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний(*) дзвін коси, і перший скрип деркача, і соняшник вогника під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що(*) зайшли в туман… (М. Стельмах).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (На противагу новим тенденціям, більшість художників застосовує старий спосіб роботи з фарбами), виділених зірочкою (*).

ВАРІАНТ 15

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися карунковим, вишитим у хрестики фартухом і вилазили на лежанку. Крізь просоння чув її лагідну приповідку: “Ну ось і зійшов святець, аж(*) віко підпер!” Невдовзі досвіткове помешкання освітлювалося живими зайчиками – нараз(*) спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами, і коли полум’я лизало своїм язиком челюсті, піч гоготіла (В. Скуратівський).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: нести свій хрест, вашими вустами та мед пити, ввійти в роль, великому кораблю велике плавання, розмотати клубок, не хлібом єдиним, через терни до зірок, ґав ловити.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): чіп, висіли, гриф, до саду, поле, ярий.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Одні(*) вмирають, інші народжуються, і на тому віками стоїть отчий дім, як пам’ятник тим, хто поселився в нім уперше. І нехай ви живете в кам’яних палацах, нехай(*) люстри сяють над вами, але якщо(*) ви живете чесно і тому(*) інколи буває вам трудно, то вам мило згадати осіннє бездоріжжя і той отчий дім, в якому починалося життя. Від вас залежить, що ви залишите своїм дітям… трудіться на більше… поїдьте(*), погляньте, провідайте те подвір’я, в якому пройшли ваші перші весни… (В. Земляк).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Виконати морфологічний розбір виділених слів (На відміну від інших своїх колег, письменник багато подорожував) та слів, позначених зірочкою (*), відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту.

ВАРІАНТ 16