1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Добрими старими шляхами, обминаючи казенні “стовпи неотесані”, але не обминаючи(*) доріг європейської науки, мандрував Україною Григорій Сковорода і сіяв у людських(*) серцях мудрість любові та самопізнання, радість простоти і щирості, задоволення в правді, добрі, сродній праці та “совісті – як чистий кришталь”. Правда(*), він був сином(*) утомленого соціальною боротьбою, виснаженого і покореного краю, він носив у грудях “серце громадянина всесвітнього” (За Є. Сверстюком).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: два сапога пара, делать предложение, кто смел, тот два съел; працювати як мокре горить, робити борги, складати честь.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: брати, лисичка, рух, партія, лютий.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть вищеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями.

Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12.

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Невже треба було стільки перемучитись, щоб бодай трохи прозріти; Окремі події висвітлюються як великі антифеодальні повстання, наприклад боротьба за козацьку булаву 1657 року між Іваном Виговським та Мартином Пушкарем; Мовчазний, сидів він кінець стола: чужа стала ёму хата…; Багато літ перевернулось, води чимало утекло) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 5

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Взяв бо Шевченко свою чудотворню річ не з городів великих, не з академій самопрославленних, не з-між товариства блискучого і всевладного: все те минув він, тільки хуторська й сільська мова йому до великого діла здалася; тільки по селах, по простих хатах шукав він для своїх поем людей духом великих, серцем чистих, поважних, високих… Підняв він з домовин німу нашу пам’ять, визвав на суд нашу мовчазну старосвіщину… (П. Куліш).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: куда глаза глядят, лелеять мысль, пускать пыль в глаза; сміховище людське, скочити на слизьке, як півень уміє, так і піє.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): ціп, двір, цеглина, звати, жили, ящур.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12.

В ці дні тільки й дивишся(*), що на цвіт. Помічаєш його скрізь – на грядках, на узбіччях, у якомусь захаращеному сміттям рову побачиш на кволому стебельці різнобарвне буяння, або ж на балконі міського будинку – жовтим там вабить зір, синім чи фіолетовим. І неодмінно звертаєш увагу на тих людей, що(*) несуть із собою квіти. Ось ця жінка тримає тюльпани – і вже її миттєвий образ у твоєму уявленні буде пов’язаний(*) із густо насиченим, пристрасним тоном тюльпана (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Сто років – це дуже багато; Ви хочете, щоб я не тільки з хати, а з світу геть зійшов; Однак найголовнішим суддею завжди, надто коли критично складалися історичні обставини, був час; Настуся ластівкою летіла до нового життя) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 6