1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер нахрапом бив об гори, хвилював комиш у плавнях, обривав виноградне листя та гнав його по чорній каламутній, немов поораній(*) хвилями, річці… Лагодилася буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі… Роз’ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентавсь я тихою ходою берегом річки… чорна хмара… драгліла(*) вже над головою моєю… (М. Коцюбинський).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: держать бразды правления, делу время – потехе час, дерево от плодов, а человек от дела познается; як очманілий, як не бачу – душа мре, а побачу – з душі пре, утрачати розум.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: реакція, дуло, незграбний, ліска, набувати.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Ще ж наче(*) й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а проте на землі вже біліє опалими пелюстками. Й чорна земля здається від них ще темнішою, відмолодженою… Сизе марево клубочиться над степом. Нагріта сонцем рілля дихає парою… Колосочки, мов живі істоти, щось тихо і ніжно шепочуть, степ сповнений урочистого шамотіння, яке(*) можна(*) збагнути тільки серцем. (Є. Гуцало; І. Цюпа).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (З тернового куща, недалеко стежки, злетіла пташка; Під час дискусії було з’ясовано кілька питань) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 7

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Світлиця в Череваня була така(*) ж, як і тепер буває в якого заможного козака... Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований(*); і слова з Святого Письма вирізані... І лавки були хороші, липові, із спинками, да ще й килимцями позастилані. І стіл, і божник із шитим рушником округи, і все так було, як і тепер по добрих людях ведеться. Одно тілько диво було в Череваня, таке, що вже тепер нігде не зуздриш(*). Кругом(*) стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки… (П. Куліш).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: действовать втемную, входить в привычку, в тесноте, да не в обиде; усьому є межа, робити ласку, пишається як пава, велике цабе, глек розбити.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): тюкати, підвал, єрик, з вати, натік, літ.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Ще(*) за життя письменника [Коцюбинського] про нього писали у високих тонах, називаючи видатною особистістю… У письменнику зразу вгадувався джентльмен. Середнього зросту, охайно вбраний, з нахилом до вишуканості, але худий, блідий, з матовим обличчям, навіть полисів, коли йому було трохи за двадцять, і з купою хвороб. Задумливий, неговіркий, на перший погляд, суворий – любив більше слухати, змолоду мав інтерес до конспірації (навіть брав участь у таємному братстві) (В. Шевчук).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ. Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Раз не можеш підготувати виступ, завчасно попередь керівника; за ілюмінаторами сяяло чисте небо, точніше, було їх два; Час іти додому) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 8