ВАРІАНТ 1

1. ЛЕКСИЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Іде п’ять козаків, чуприндирів усатих, Блищать оддалеки в турецьких златоглавах, В кармазинах рясних, при перначах-булавах, У хутряних шликах, препишних, пребагатих… До ніг ігумену смиренно припадають, І для великої монастиреві(*) слави Чубами сивими долівку замітають. Стоять навколішках, ченцям цілують руки І оповідують свої пригоди й муки. “П’яних нас мов п’яна хуртовина носила та й занесла була в те(*) пекло бусурменське…” (П. Куліш. Маруся Богуславка).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: лед тронулся, легок на помине, любви все возрасты покорны; баглаї напали, битий шлях, теревені правити.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): шашка, глава, за дачу, сага, світи, накидати.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Впереміш із осокорами ростуть дуби. Тут, на луговині, їх не так і багато, стоять вони віддалік один від одного та й від інших дерев, а тому повиростали великі, гіллясті. Коли(*) вдвох(*) узятися(*) за руки, то їхні стовбури навряд чи охопиш, хіба що(*) втрьох удасться. На широких галявах дуби ці почуваються, мабуть, самотніми, але вони вже позвикали до своєї самотності і, здається(*), раді їй. Бо старі. Тому-то вони ледь-ледь усміхаються своїм молодим блискучим листям (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділеного слова (Невже треба було стільки перемучитись – і вдома, і на роботі) та слів, позначених зірочкою (*).

ВАРІАНТ 2

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Вже від нужі облазили в хирних обірванців гирі, І в кулак, як мовляв той кобзар(*), з голоднечі трубили. У віконечко їм милосердна рука подавала Трохи хліба святого, а часом кришеник і сала. А про борщ в’язники, вже який(*) в нім і смак, забували, Сировцем та потапцями душу гіркую питали. Повпивались кайдани у ноги бідахам і в руки… Дознають(*) на прикові короткім страшенної муки. На соломі гнилій, мов той пес волоцюга, лягають… (П. Куліш. Маруся Богуславка).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: мал золотник, да дорог, искупить вину, в диковину; біля джерел, братии ноги в руки, вбиватися в колодочки.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: орден, ліра, переривати, секретар, лякливий.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Кипить на обрії жовте багаття, посилає вгору стрілисті потоки іскор. І небо довкруж(*) залляте(*) рівним шаром малинового(*) сяяння – такого соковитого, що от-от бризне. Відсвіти його лягають ген-ген на небеса, віддзеркалюються на землю, але земля вже похмура… Кругле обличчя сонця стає спокійнішим, жар його – не такий сліпучий, він вимеркає, наче поймається попелом… Чорне, ніби випиляне лобзиком з великої брили деревного вугілля… (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Усе складалося надзвичайно добре, за винятком однієї обставини; Наче поза часом ідемо, не знаючи, що робиться на інших фронтах) та слів, позначених зірочкою (*).

ВАРІАНТ 3

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Доки(*) мати викачували останню, що призначалася мені, паляничку, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого(*) язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі, іскорками розжареної сажі здригався(*) жар (В. Скуратівський).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: в ежевых рукавицах, верх счастья, всяк молодец на свой образец; особисті рахунки, келих гіркоти.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): ява, держав, гали, гайка, ніс, куш.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова (завд. № 1) фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Вишивка – один із видів народного декоративного мистецтва. Ще в одинадцятому столітті на Русі існувала перша вишивальна школа, організована(*) сестрою Володимира Мономаха Ганною. У ХVІ – ХVІІІ століттях цей вид мистецтва поширювався по всій території України… Скрізь: у кожному(*) селі, монастирі, дворянському купецькому середовищі – прикрашали вишивкою одяг та інтер’єрно-обрядові тканини. Вишивальними матеріалами(*) були тканини домашнього і фабричного виготовлення, а саме: вовняні, лляні, полотняні, коленкор…

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ. Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Навіть ті слова в мові Т. Г. Шевченка, з приводу значення яких ще й досі інколи точаться суперечки, виявляються при розширенні кола джерел не вузькодіалектними; Ми готові хоч все життя іти, аби лиш досягти її) та слів, позначених зірочкою (*).

ВАРІАНТ 4