Контрольні запитання

1. Поняття підприємництва.

2. Основні ознаки підприємництва.

3. Назвати принципи підприємницької діяльності.

4. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності.

5. Функції підприємця?

6. Види підприємництва за використанням праці?

7. Розкрити суть ресурсної, організаційної функції підприємця.

8. Розкрити суть інноваційної функції підприємця.

9. Які складові підприємницької етики?

Тема 2. Трудові ресурси Лекція № 4

Тема лекції: Персонал підприємства, його класифікація. Визначення

чисельності персоналу.

План лекції

1. Поняття персоналу підприємства.

2. Класифікація персоналу за різними ознаками.

3. Визначення чисельності персоналу.

Література

Основна: [6] Економіка підприємства. Підручник/ За ред. А.В. Шегди, - К.:Знання, 2010- 614с.

С. 237-250

Допоміжна: [13] Економіка підприємства. Підручник для ВНЗ/За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного, 3-тє вид. - К.: КНЕУ, 2008. – 528 с.

Зміст лекції

1. Поняття персоналу підприємства.

Трудові ресурси підприємства – це його головний ресурс, від ефективності використання якого значною мірою звлежать результати діяльності підприємства та його конкурентоспроможність. Трудові ресурси надають руху матеріально-речовим елементам виробництва, створюють продукт, вартість та додатковий продукт у формі прибутку.

Кадри підприємства (персонал) – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навички роботи. Крім постійних працівників, в роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.

2. Класифікація персоналу за різними ознаками.

Всі кадри підприємства поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал (НПП). До ПВП відносяться зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони. До НПП належать зайняті у невиробничий сфері підприємства. В залежності від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

• робітники;

• службовці;

• спеціалісти;

• керівники.

Робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь в процесі виготовлення продукції) і допоміжні (які виконують функції обслуговування основного виробництва).

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль.

Спеціалістами вважаються працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.

Керівники – це працівники, що обіймають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Професія характеризує вид трудової діяльності, спеціальність виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.

Кваліфікація характеризує якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань і навичків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи, а конкретний рівень кваліфікації визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи. Для них теж існує чотири категорії.

На сьогоднішній день співвідношення між категоріями персоналу на пересічному підприємстві України є приблизно таким: 18% - керівники, спеціалісти, службовці; 82% - робітники.

3.Визначення чисельності персоналу.

Визначення вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу в плановому періоді (Чвих):

де К_о – темпи росту обсягу виробництва в плановому періоді, %.

Визначення планової чисельності працюючих шляхом віднімання від вихідної їх чисельності в плановому періоді (Ч_вих) загальної величини їх зменшення (Е_заг).

Розрахунок приросту продуктивності праці (П_п.пл) в плановому періоді:

Якщо по підприємству є відомою зміна трудомісткості виробничої програми в цілому, то можливу зміну продуктивності праці по підприємству в плановому році можна обчислити за формулою:

де П_п – можливий приріст або зниження продуктивності праці в плановому році,

 Т_прогр – процент зменшення або збільшення трудомісткості ; в плановому році.

де Е_{роб.часу} - економія (зростання) затрат робочого часу на виконанні виробничої програми в плановому році, н-год;

Т_{прогр.б} – трудомісткість виробничої програми в базовому році, н-год.

Важливим елементом економічного аналізу є розрахунок можливого приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці. Цей розрахунок можно здійснити, користуючись залежністю:

де Q_пп – приріст обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, %;

Ч – приріст чисельності, %;

Q – приріст обсягу виробництва, %.

Праця на будь-якому підприємстві повинна бути організована з наукової точки зору.

Розрахунок планової чисельності промислово-персоналу (Ч_пвп.пл) здійснюється за формулою:

де Ч_пвп.б – базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол;

I_q – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

І_пп – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планова чисельність основних робітників (Ч_ор) визначається трьома методами: