Контрольні запитання

1. Сутність позамовного методу обліку витрат на виробництво.

2. Сутність попередільного методу обліку витрат на виробництво.

3. Сутність нормативного методу обліку витрат на виробництво.

4. В чому полягає різниця між прямими та непрямими витратами?

Лекція № 29

Тема лекції: Фактори зниження собівартості.

План лекції

1. Поняття факторів та резервів зниження собівартості продукції.

2. Фактори зниження собівартості, їх розрахунок.

Література

Основна: [6] Економіка підприємства. Підручник/ За ред. А.В. Шегди, - К.:Знання, 2010- 614с.

[7] Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. 5-те вид., стер. – К.: Вікар, 2008. – 219 с.

[8] Шваб Л.І. Економіка підприємства: Підручник. – К.: Каравела, 2011. – 416 с.

Допоміжна: [13] Економіка підприємства. Підручник для ВНЗ/За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного, 3-тє вид. - К.: КНЕУ, 2008. – 528 с.

[24] Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 356

Зміст лекції

1. Поняття факторів та резервів зниження собівартості продукції.

Основний фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домагатися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності.

Виробнича діяльність пов’язана з ризиком вкладень у цю сферу. Для мінімізації цього ризику потрібен суровий контроль процесу виробництва, детальний його облік та виявлення факторів, які впливають на сам процес виробництва і витрати, необхідні для його здійснення. Тому для кожного підприємства даної галузі важливий поглиблений аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.

Для виявлення резервів зниження собівартості необхідно визначити фактори, які обумовлюють це зниження.

Під факторами зниження собівартості продукції (робіт, послуг) розуміють усю сукупність рушійних сил і причин, які визначають її рівень та динаміку.

Розрізняють такі фактори зниження собівартості продукції;

1. підвищення технічного рівня виробництва, зокрема упровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів;

2. поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; упровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих засобів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно складських витрат тощо;

3. зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва;

4. зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції.

2. Фактори зниження собівартості, їх розрахунок.

Все факторы снижения себестоимости продукции можно подразделить на две основные катего­рии: внешнего происхождения, то есть находящиеся вне дан­ного предприятия, и внутреннего порядка.

К внешним факторам относятся:

• изменение цен на материалы, полуфабрикаты, инстру­мент, топливо и прочие материальные ценности, получаемые предприятием для нужд производства;

• изменение установленных размеров минимальной за­работной платы, а также всякого рода обязательных взносов, отчислений и начислений, например на заработную плату, по отчислениям на социальные нужды;

• изменение тарифов на перевозку грузов, топлива и т.д.

Основными внутренними факторами являются:

• повышение производительности труда;

• уменьшение трудоемкости изготовления изделий;

• снижение материалоемкости выпускаемой продукции, повышение коэффициента использования металла путем более рационального раскроя, приближения конфигурации за­готовок к готовым деталям и т.д.;

• уменьшение объема и улучшение использования отходов производства;

• унификация машин, узлов и деталей, которая способствует увеличению повторяемости выпуска продукции, а в целом уменьшает размер общепроизводственных расходов и повышает производительность труда;

• устранение потерь от брака;

• применение ресурсосберегающей технологии, обеспе­чивающей экономию материалов и энергии, высвобождение _; работников;

• сбалансированная эксплуатация производственных мощностей, приводящая к сокращению стоимости основных средств, незавершенного производства и запасов продукции;

• повышение организационного уровня производства, влекущего за собой сокращение потерь рабочего времени, длительности производственного цикла и, как следствие, снижение себестоимости продукции и размеров оборотных средств предприятия;

• разработка оптимальной стратегии технического развития предприятия, обеспечивающей рациональный уровень затрат на создание технического потенциала предприятия;

• использование технологического оборудования, особенно дорогостоящего, в экономически эффективных областях и режимах;

• рационализация организационной структуры системы управления производством, а значит, сокращение затрат на управление, повышение его эффективности.

Каждое направление снижения затрат производства предполагает ряд мероприятий, которые в совокупности составляют конкретные планы

Расчет снижения себестоимости продукции по факторам:

а) изменение величины себестоимости продукции от изменения

производительности труда (∆Спт):

J_зп

±∆Спт = (1 - ------- ) ∙ γ_зп , (1)

J_пт

где J_зп - индекс средней заработной платы;

J_{пт -} индекс производительности труда;

γ_зп - % заработной платы с отчислениями на социальные нужды в

себестоимости продукции.

б) изменение величины себестоимости продукции от изменения объёма

производства (∆Сv):

J_уп

∆Сv = (1 - ------- ) ∙ γ_уп , (2)

J_v

где J_уп - индекс условно-постоянных расходов;

J_v - индекс объёма производства;

γ_уп - % условно-постоянных расходов в себестоимости продукции.

в) изменение величины себестоимости продукции от изменения норм и цен

на материальные ресурсы (∆См.ц.):

∆См.ц. = (1 – J_м ∙ J_ц) ∙ γ_м , (3)

где J_м - индекс норм на материальные ресурсы;

J_ц - индекс цен на материальные ресурсы;

γ_м - % материальных ресурсов в себестоимости продукции.

Общая величина изменения себестоимости продукции в плановом периоде составит (∆Собщ):

±∆Собщ = ±∆Спт ± ∆Сv ± ∆См.ц. (4)

Контрольні запитання

1. Назвіть основні фактори зниження собівартості продукції.

2. Сутність підвищення технічного рівня виробництва.

3. Як впливає поліпшення організації виробництва і праці на собівартість продукції?

4. Які статті витрат підприємства будуть зменшуватися в результаті підвищення продуктивності праці основних виробничих робітників?

Заняття № 30

Практичне заняття № 7. Розрахунок собівартості продукції. Розрахунок суми

та рівня витрат обігу.

Зміст лекції

Контрольні запитання

1.

2.

3.

Заняття № 31

Практичне заняття № 8. Розрахунок зниження собівартості продукції

Контрольні запитання

1.

2.

3.

Змістовий модуль 4. Результативність діяльності підприємства