Тема 7. Продукція: сутність, різновиди та конкурентоспроможність

Лекція № 17

Тема лекції: Виробнича програма підприємства.

План лекції

1. Поняття і класифікація продукції підприємств.

2. Поняття та зміст виробничої програми.

3. Обгрунтування виробничої програми.

Література

Основна:

[8] Шваб Л.І. Економіка підприємства: Підручник. – К.: Каравела, 2011. – 416 с.

Допоміжна: [13] Економіка підприємства. Підручник для ВНЗ/За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного, 3-тє вид. - К.: КНЕУ, 2008. – 528 с.с. 370-374

С. 370-374

[24] Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 356. С.

с. 27-28

Зміст лекції

1. Поняття і класифікація продукції підприємств.

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється протягом певного часу , перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом).

Ясна річ, що в промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту — відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на ту чи ту відстань), а в установах зв’язку та банках — надані юридичним і фізичним особам послуги. Іноді продукт праці є водночас і виробленою продукцією, і виконаною роботою, і наданою послугою (наприклад, полагоджені годинник, телевізор, холодильник, взуття тощо).

Загальновідомо, що більшість продуктів праці є придатною для різних сфер і способів використання в народному господарстві. Збіжжя, наприклад, може бути сировиною для виробництва борошна, виготовлення пива чи горілки, може використовуватись як корм для худоби чи посівний матеріал. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту (наприклад, виноград — для виготовлення виноградного соку, вина). Чи стане конкретна споживна вартість засобом виробництва або кінцевим предметом споживання, цілком залежить від її функції та місця у процесі праці.

Предмети праці, що підлягають обробці на процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються у продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та ІІ підрозділів, а у промисловості — продукцією груп «А» і «Б». Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції класифікує її за ознакою економічного призначення. Зрештою для загальної характеристики продукції (роботи, послуг) практичне значення має застосування системи вимірників її (їхнього) обсягу.

2. Поняття та зміст виробничої програми.

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система планових завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок. Виробнича програма є основою для розрахунків потреби в матеріальних і трудових ресурсах, планування витрат і пропускної спроможності устаткування і в кінцевому підсумку планування прибутку, інших фінансових показників.

Виробнича програма включає:

- планове завдання щодо обсягу, номенклатури і асортименту випуску продукції (робіт, послуг);

- планове завдання щодо якості випуску продукції (робіт, послуг);

- план щодо кооперації та спеціалізації.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно.

Виробнича програма кожного підприємства формується з урахуванням номенклатури продукції та величини виробничої потужності підприємства. До складу виробничої програми мають бути включені ті вироби і послуги, які здатні задовольнити поточні і майбутні потреби та очікування наявних і потенційних замовників та кінцевих користувачів.

Формування виробничої програми в ринкових умовах має певні особливості, які полягають у тому, що:

-- плани виробництва і реалізації продукції орієнтуються на ринкові потреби конкретних споживачів, на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань;

-- в основі виробничої програми лежить договір на по­ставку певної продукції, при цьому підприємство самостійно вибирає постачальників, споживачів, встановлює ціни та ін.

-- планування виробничої програми повинно бути гнуч­ким, у поточних і оперативних планах повинні коригува­тись показники плану виробництва і реалізації продукції з врахуванням змін у поставках сировини, фінансових мож­ливостях покупців;

-- пріоритетними у виробничій програмі підприємства стають натуральні показники і показники якості продукції, саме вони відображають ступінь задоволення ринкових по­треб з кількісного і якісного боку;

-- виробнича програма підприємства повинна формуватись із врахуванням можливостей підприємства, його забезпечення різними видами ресурсів та виробничими потужностями;

-- плани виробництва і реалізації продукції повинні бути багатоваріантними і забезпечувати вибір оптимального пла­ну, реалізація якого дасть можливість одержати високий прибуток.

Формування виробничої програми підприємства базу­ється на таких елементах:

1. Ринковий попит.

2. Державні контракти.

3. Державні замовлення.

4. Портфель замовлень на продукцію інших споживачів.

5. Власні потреби підприємства.

На формування виробничої програми впливають такі чинники:

- результати маркетингових досліджень щодо попиту на продукцію підприємства (роботи, послуги);

- «портфель замовлень» на продукцію і послуги підприємства від споживачів:

а) поточні замовлення, що забезпечують безперебійну повсякденну роботу підприємства;

б) середньострокові замовлення із терміном виконання до двох років;

в) перспективні замовлення (на 2-5 років і більше);

- державні контракти і державні замовлення на виготовлення продукції, які гарантують оплату поставок і необхідні бюджетні асигнування;

- наявність виробничих потужностей і необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Номенклатура — це перелік назв окремих видів продукції, які треба виготовити на підприємстві в плановому періоді.

Асортимент — це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо). Структура асортименту продукції характеризує співвідношення питомої ваги окремих виробів у загальному випуску продукції. Звичайно, натуральні показники представляються у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри тощо).

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів (фінансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень (фінансуються за рахунок власних коштів підприємства та кредитних ресурсів). Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу.

3. Обгрунтування виробничої програми.

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Обсяг виробництва, наприклад, валової чи товарної продукції, може бути обчислений через величину згаданих ресурсів таким чином:

ВП(ТП) = ОФсер * Фв, грн.; (1)

де ОФсер – середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.;

Фв – фондовіддача, грн.

ВП(ТП) = Ч * Ппр, грн.; (2)

де Ч – чисельність працюючих на підприємстві, осіб;

Ппр – продуктивність праці, яка може бути виражена показником виробітку,

грн./чол.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках (N) може бути обчислений, виходячи із величини матеріальних ресурсів, поставлених підприємству в плановому році (Мзаг) і норми витрат цього виду ресурсу на одиницю продукції q.

N= Мзаг / q , натуральних одиниць (3)

Від рівня використання виробничої потужності підприємства (тобто максимально можливого обсягу випуску продукції - при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:

ВП=Впот* Квик, грн., (4)

де Впот— виробнича потужність підприємства, грн.;

Квик — коефіцієнт використання виробничої потужності.

Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукції до загального її обсягу.