1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат(Ер):

де П – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн;

П – загальна сума прибутку для новостворюваних об'єктів, грн;

К – загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту),грн.

А бсолютну ефективність капітальних затрат можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів:

2. Строк окупності капіталовкладень (Т_р), який є оберненим показником до Е_р:

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Е_р повинен порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Е_н який встановлюється Міністерством економіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Е_н= 0.15. Якщо Е_р>Е_н, то вкладення капіталу вважають доцільним.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (З_прив):

де С_і – собівартість річного випуску продукції по і-тому варіанту капіталовкладень, грн;

К_і – капіталовкладення по і-му варіанту ,грн.

З_прив можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.

Той проект вважається найкращим з економічної точки зору, при якому сума приведених витрат є мінімальною.

Р озрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Т_ок.р) по певному варіанту обчислюється:

де К_1, К₂ – сума капіталовкладень по першому і другому варіантах, грн.;

С₁, С₂ – собівартість річного випуску продукції по першому і другому варіанту, грн.

Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного співставлення зазначених величин.

Е _р, відповідно, обчислюється:

При Т_ок.р<Т_ок.н або Е_р>Е_н кращим вважається. більш капіталомісткий варіант, якщо Т_ок.р<Т_ок.н або Е_р>Е_н, то кращим є менш капіталомісткий варіант.

Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об'єкту і реконструкцією діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень (Е_р):

де С_д,С_р,С_н – відповідно собівартість річного обсягу продукції до реконструкції, після реконструкції діючого підприємства і на новому підприємстві, грн;

К_н,К_р – капітальні вкладення відповідно у нове будівництво і реконструкцію, грн.

Якщо Е_р<=Е_н, то ефективна реконструкція, якщо ж Е_р>Е_н, то ефективним є нове будівництво.

Економічний ефект від прискореного введення в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей (Е_приск) розраховується:

де К_ф – вартість основних фондів, достроково введених в дію, грн;

Т_норм – нормативний (або плановий) строк будівництва, років;

Т_факт – фактичний строк будівництва, років.

Порівнювані варіанти виробничих інвестицій часто відрізняються один від одного розподілом загальної суми капіталовкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з врахуванням фактору часу.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх "заморожування".

Капітальні витрати, які визначені з врахуванням строку їх "заморожування" і недоотриманою у зв'язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (К_прив).

Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень ():

де Е_пр – норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0.1 (ставка дисконту);

t – кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.

Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року. то вони приводяться до нього шляхом множення на :

де К_t – капітальні витрати у t -ому році їх освоєння, грн;

Т – загальний термін освоєння капіталовкладень, років.

Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року. то вони приводяться до нього шляхом ділення на :

К_прив – визначають по кожному із можливих варіантів розподілу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому К_прив є мінімальними.

Співставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом врахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.

Тривалість будівельного лагу (Л_б) обчислюється за формулою:

де а₁, а₂ … а_t – доля капітальних вкладень в процентах до кошторисної вартості за 1, 2 ... Т-ий рік загальної тривалості будівництва.

Визначення економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку повинно враховувати притаманні ринковій економіці рівень інфляції та ступінь ризику.