Тулиара
Немного западнее столицы располагается красивый портовый город Тулиара. Интересен он своей архитектурой. Вдоль улиц города выстроены невысокие домики с заостренными крышами, преображающими его в одно и самых красивых мест Мадагаскара.
Океанографическая станция, при которой расположен тематический музей, может стать интересным открытием для туристов. Среди других музеев выделяется Музей культуры народов махафали и сакалава. Кроме того, в Тулиаре возведены красивые гробницы монархов махафали, которые также могут заинтересовать многих туристов.
Можно осмотреть также святые места. Основные религиозные достопримечательности – это священный грот Сарудрану и фикус в Миари.
Анціранана (колишня назва Дієго-Суарес, до 1975 року) — місто на північному кінці Мадагаскару, столиця регіону Діана і провінції Анціранана.
Місце назване на честь Дієго-Суареса (порт. Diogo Soares), португальського мореплавця, який відвідав бухту в 1543 році.
Анціранана є природною бухтою, але віддалене розташування і до останнього часу погані дороги на південь зробили його недостатньо значущим для вантажних перевезень.
Город находится на самом краю северной части Мадагаскара. Располагаясь в одной из крупнейших бухт мира, он является промышленным и торговым центром страны. В Анциранане не так много достопримечательностей, но все же можно найти несколько туристических объектов для посещения.
На улицах города можно увидеть несколько домов колониального стиля. Также интересна Площадь Адмирала Ронарша. Здесь стоит памятник маршалу Жоффу.
Для посещения открыт и мемориал «Гора Французов» с памятником жертвам военных действий 1942 года, когда проводились освободительные бои. Из красивых природных мест можно посетить мыс Амбр, а также огромные плантации шоколадных и кофейных деревьев.
Махадзанга
В северо-западном направлении от столицы на расстоянии более пяти ста километров находится город Махадзанга. Это красивое место располагается на берегу Мозамбикского пролива и относится к старейшим городам Мадагаскара. Ранее Махадзанга был столицей королевства Буйна, а сегодня он стал вторым по величине портом в стране.
Крупный торговый центр Мадагаскара обладает невероятно интересной архитектурой, включающей красивые здания колониальной эпохи. Старая часть города заполнена торговыми рядами. Кроме того, в Махадзанге можно найти старинное здание почты, остатки королевской крепости Рува, а также краеведческий музей Акиба и священный холм Дуани с реликвиями четырех королей Буйна, и бывшую Резиденцию губернатора.
Баобаби
ростуть по всій території острова і вважаються національним деревом держави Мадагаскар. Існує навіть легенда про це дерево, крона якого більше нагадує коріння: ніби-то колись давно Бог розгнівався на щось і висмикнув із землі баобаб, встромивши його потім догори ногами. І дійсно, після скидання листя баобаб дуже нагадує «дерево навпаки».
Місцеві жителі примудряються практично використовувати буквально всі частини баобабів: кору, листя, плоди, молоді пагони і навіть квітковий пил, з якої виготовляють клей. Але є на острові місце, в якому це дерево виконує ще одну важливу функцію – естетичну, адже помилуватися так званою Алеєю баобабів з’їжджаються туристи з усього світу.
Знаходиться баобабових гай в західній частині острова, в регіоні Менабе. Вздовж грунтової дороги, що сполучає міста Belon’i Tsiribihina і Morondava вишикувалися в ряд близько 20-25 цих могутніх дерев, які й утворили щось на зразок алеї.
Такий порядок розташування баобабів є унікальним, адже в більшості своїй ця рослина любить самотність. Тому баобабова алея є неймовірним природним виключенням з правил, яке виглядає як сюрреалістична картина якогось художника-фантаста.
Через відсутність у баобабів річних кілець визначити їх вік дуже важко, але, за приблизними оцінками вчених, деревам на алеї налічується не менше 800 років. Колись у цій місцевості ріс густий тропічний ліс, але з часом люди повністю вирубали його, пошкодувавши лише величних багаторічних красенів-баобабів.