
- •Екологізація економіки. Підходи до інтеграції економіки і екології.
- •Екологічна vs інвайронментальна економіка: спільне і відмінне у методологічних підходах.
- •Поняття "менеджмент", "адміністрування" і "управління".
- •Об'єкт, предмет і завдання ім.
- •Поняття і види управлінських рішень.
- •Етапи прийняття управлінських рішень; фактори, які впливають на їх прийняття.
- •Види впливів економічної діяльності на навколишнє середовище.
- •Основні методи та засоби оцінки впливів економічної діяльності на навколишнє середовище.
- •Особливості використання методики екологічного футпринту. Стадії дослідження. Переваги і недоліки методики відносно оцінки впливу життєдіяльності «середнього» жителя регіонів України.
- •Елементи економічного механізму природокористування та охорони природи.
- •Інструменти для впровадження принципів інвайронментального менеджменту: податки або збори; схема торгівлі квотами на викиди; регулювання; субсидії.
- •Особливості і переваги інструментів для впровадження ім.
- •Теорема Коуза. Екстерналії, транзакційні витрати, ефект багатства. Вихідні умови і основні висновки, які випливають з теореми Коуза.
Особливості використання методики екологічного футпринту. Стадії дослідження. Переваги і недоліки методики відносно оцінки впливу життєдіяльності «середнього» жителя регіонів України.
Экологический футпринт (Ecological Footprint). Ключевое понятие - емкость экосистемы, то есть популяция данного вида, которая может поддерживаться неопределенно бесконечно в данной среде обитания, не сильно повреждая экосистемы от которых она зависит (William 1992).
Методика позволяет определить теоретическую площадь, используемую для производства потребляемых ресурсов и ассимиляции отходов деятельности (Wackernagel and Rees 1996). Рассчитываются отдельные показатели, которые затем суммируются (van Vuuren and Smeets 2000), а именно:
1. земли сельскохозяйственных культур и пастбища (для производства продуктов питания и товаров);
2. застроенные земли (для поддержки инфраструктуры);
3. леса (для производства изделий из дерева);
4. рыба (производство продуктов питания);
5. способность к ассимиляции углерода (для выбросов двуокиси углерода из ископаемых видов топлива).
Преимуществами методики можно назвать такие:
1. возможно использовать для локального, регионального и национального и глобального уровней исследований;
2. политическая актуальность и полезность для пользователей (van Vuuren and Smeets 2000);
3. аналитическая обоснованность;
4. измеримость (Bakkes, Milieuhygiëne et al.);
5. показатель понятен для широкой общественности;
6. возможно оценить устойчивость потребления данного населения.
Критика экологического футпринта состоит в следующем:
1. суммирование земель различных категорий пользования без учета весовых коэффициентов степени влияния на окружающую среду (van den Bergh and Verbruggen 1999);
2. достоверность расчетов, связанных с карбоновым футпринтом не является достаточно обоснованной;
3. не учитывается характер технологий, особенно что касается интенсивности земледелия (Loiseau, Junqua et al. 2012).
Багато проектів Ecological Footprint, засновані на більш старих методах обчислення і використовують застарілу методологію не дають коректних і порівнянних результатів вимірювання навантаження людства на навколишнє середовище, що може значно підірвати довіру до самої концепції і репутації Ecological Footprint. В даний час існує нова методологія розрахунку Ecological Footprint, що включає в себе методику побудови «економіки сталого розвитку», яка досягається за допомогою підрахунку дбайливого і соціально відповідального витрачання природних ресурсів.
Екологічний слід (футпринт) – міра потреб людини у екосистемах планети. Це стандартизований показник, що відображає попит людської популяції на природній капітал, який може навіть перевищувати екологічну спроможністю планети до регенерації цього капіталу. Цей показник розраховується як для окремої людини так і для групи людей і представляється площею біологічно продуктивної поверхні суходолу та води, необхідної як для постачання природніх ресурсів, що споживаються людиною чи групою людей, так і для поглинання відходів, пов’язаних з цим споживанням. За допомогою обрахунку «екологічного сліду» вплив життєдіяльності людини на оточуюче середовище представляється у глобальних гектарах суходолу та водної поверхні, що концептуально значно простіше для сприйняття. Дане поняття дозволяє порівняти потреби окремої людини, сім'ї, громади, нації та цивілізації в цілому в природньому капіталі з обсягами екологічних ресурсів, що є у розпорядженні, а також, з можливостями для їх відновлення.
Яким же чином ми можемо виміряти навантаження, підрахувати наскільки ми, як людство, забираємо з навколишнього середовища більше ресурсів, ніж природа здатна відтворити? Саме для цієї мети і був створений особливий індикатор - «Екологічний Слід». Він вимірює величину тиску на навколишнє середовище, виробленого окремими людьми, організаціями, містами, регіонами, націями і людством в цілому. Він показує, яка кількість біологічно продуктивної землі, а також водної поверхні використовується для виробництва продовольства, сировини, енергії, а також для утилізації відходів, що виникають в процесі цього виробництва.