3. Поняття "менеджмент", "адміністрування" і "управління".

Поняття "менеджмент", "адміністрування" і "керівництво" можуть розглядатися як в широкому, так і у вузькому розумінні, а саме (Є. А. Подольська, 2009):

управління — в широкому розумінні, вся система класів, відносин і явиш управління в природі і в суспільстві, а в вузькому розумінні — технологічна організація об'єкта управління;

менеджмент — в широкому розумінні, загальний принцип соціального управління; влада і мистецтво управління людьми, а в вузькому — управління виробництвом, діяльність по організації досягнення поставлених цілей;

адміністрування — в широкому розумінні, адміністративно-державне управління, соціально-політичний менеджмент, а в вузькому, розробка і постановка цілей, визначення політики організації.

4. Об'єкт, предмет і завдання ім.

Завдання інвайронментального менеджменту за (Федулова, 2004):

• налагодження безпечних для навколишнього середовища виробничих процесів (таких, що передбачають відсутність забруднювальних речовин, ефективність ресурсоспоживання, низькі показники енергоємності тощо);

• забезпечення екологічного сумісництва всіх підрозділів підприємства;

• досягнення оптимальних еколого-економічних співвідношень (мінімальна собівартість чи максимальний обсяг випуску продукції за найменших збитків для навколишнього середовища);

• попередження негативної антропогенної дії на природу в процесі виробництва, споживання чи утилізації продукції, яка виготовляється;

• перетворення екологічних обмежень на нові можливості зростання виробничої діяльності (утилізація відходів, упровадження маловідходних технологій тощо);

• оновлення продукції відповідно до соціальної відповідальності перед споживачами та створення привабливого іміджу;

• створення "зеленого" іміджу в очах громадськості (вибір постачальників з урахуванням їхнього ставлення до навколишнього середовища, передбачуваність щодо ресурсів, які постачаються та ін.);

• стимулювання природоохоронних ініціатив, що вивільняють додаткові фінансові засоби внаслідок зниження витрат (за рахунок зменшення обсягів споживання енергії, природних ресурсів, ліквідації відходів) та зростання доходів (за рахунок продажу поліпшених чи дорожчих "зелених" товарів та створення принципово нової продукції).

5. Поняття і види управлінських рішень.

Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності з ціллю системи менеджменту.

Управлінське рішення - це початковий і основний момент в організації діяльності кожного керівника. У зв'язку з цим управлінське рішення може розглядатися як основний зміст процесу управління і важливий інструмент системного підходу до управляємого об'єкту. Кожне підприємство є не тільки виробником продукції, але й складовою частиною суспільства. Тому при прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати не тільки економічну сторону діяльності, а сукупність соціальних, ідеологічних, моральних та інших відносин.

Прийняття рішення є основою управління. Своєчасно прийняте науково-обґрунтоване рішення стимулює виробництво, а слабке, або несвоєчасно прийняте - знижує результативність праці. Відповідальність керівника за прийняття рішень дуже висока, особливо службовців державного рівня. Керівник не має права приймати непродуманих і необгрунтованих рішень.

• Управлінські рішення класифікують за такими ознаками:

• За роллю в досягненні цілі організації: стратегічні і тактичні.

• За часовим горизонтом: прогнозні, планові, оперативні.

• За результатами: вірогідні, детерміновані.

• За ступенем жорсткості: директивні, рекомендувальні, орієнтуючі.

• За періодом дії: довгострокові, середиьострокові, короткострокові.

• За функціональним змістом: організуючі, координуючі, активізуючі, регулюючі, контролюючі.

• За широтою охоплення: вибіркові, систематичні, суцільні.

• За об'єктами: виробничі, фінансові, кадрові тощо.

• За способом прийняття: одноосібні, сумісні, консультативні, парламентські.

• За ступенем універсальності: загальні, спеціальні.

• За визначеністю: запрограмовані, незапрограмовані.

• За наслідками: ризикові, безризикові.

• За характером: творчі, стандартні.

За функціональним змістом або щодо загальних функцій менед­жменту управлінські рішення можуть бути: планові, організаційні, контролюючі, прогнозуючі. Ці рішення пов'язані з аналогічними функціями управління й спонукають до дії у цих напрямах.

За характером вирішуваних завдань рішення поділяють на: еко­номічні, організаційні, технологічні, технічні, екологічні та ін. Най­частіше управлінські рішення пов'язані не з одним, а з кількома за­вданнями й мають комплексний характер.

За рівнем ієрархії управлінські рішення бувають вищого, серед­нього та нижчого рівнів.

Залежно від організації розробки рішень вони можуть бути одноосібні, колегіальні й колективні, а за характером цілей поточні, тактичні й стратегічні.

За причиною виникнення управлінські рішення поділяють на: ситуаційні (пов'язані з характером обставин), за розпорядженням вищого керівництва, програмні (пов'язані з включенням об'єкта управління до структури програмно-цільових заходів), ініціативні (пов'язані з виявом ініціативи виробництва додаткових видів по­слуг чи нових видів кулінарної продукції), епізодичні й періодичні (наприклад, обслуговування непередбачуваних груп туристів).

Важливою класифікаційною ознакою є вихідні методи розробки рішень. До їх числа відносять: графічні (сіткові моделі організації виробництва готельних послуг чи кулінарної продукції ресторанів, графіки виходу на роботу працівників, структурні та технологічні схеми надання послуг та виготовлення продукції), математичні (формалізована уява про співвідношення, пропорції, терміни ре­алізації, наявність ресурсів), евристичні (пов'язані з використанням експертних оцінок щодо якості послуг і продукції).

За організаційним оформленням управлінські рішення поділя­ють на: орієнтуючі (визначають напрям розвитку), гнучкі (зміню­ються відповідно до умов функціонування підприємств), норма­тивні (визначають параметри здійснюваних процесів).