7. "Привіт"

Ведучий роздає учасникам картки з назвами емоційних станів. Ко­жен має сказати: "Привіт" – з тим почуттям, яке позначено у картці. Вправа допомагає усвідомити, що емоційний стан людини передається, насамперед, за допомогою невербаліки, яка може суперечити вербальному посланню.

8. "Я не я..."

Учасники сидять у колі. Кожен почергово промовляє фразу: "Я не я, коняка не моя, моя хата з краю, нічого не знаю" з різними інтонаціями (із задоволенням, з роздратуванням, радісно, з розчаруванням, як політичний діяч, як хвора людина, як дошкільник, як закохана людина і т.ін.).

9. "Посмішка по колу"

Цією вправою добре починати або закінчувати заняття. Учасники сидять у колі, беруться за руки. Перший учасник повертається до свого сусіда справа або зліва і посміхається йому. При цьому можна "взяти" посмішку в долоні і обережно передати її іншому.

10. "3Аборона на вираження емоцій"

Учасник гри сідає у центрі кола. Тренер ілюструє заборону на вираження емоцій наступними діями: послідовно перекриває всі канали сприймання й відтворення (за допомогою шарика, хустинки, шнурка тощо):

а) рот – щоб не кричав і не сварився;

б) очі – щоб не бачили нічого поганого, не виражали ненависть, незадоволення, злість, щоб не плакали;

в) вуха – щоб не чули нічого зайвого;

г) руки – щоб не билися;

д) ноги – щоб не копались, не ходили в погані компанії;

е)душа – щоб не страждала.

Після закінчення ведучий звертається до учасників з питаннями, що може така людина:

а) виражати думку – рот стулений;

б) спостерігати прекрасне – знижена можливість реагування;

в) творити прекрасне, обнімати, виражати радість – руки зв'язані;

г) йти по життю (ведучий легко підштовхує зв'язаного учасника, намагається заставити його рухатись) – страх, скутість рухів;

д) співчувати, радіти, довіряти – душа мовчить вона скута.

Робота зі злістю

1. "Висвари учасника"

а) Учасники сидять у колі. Одному з них (це може бути агресивна дитина, але не обов'язково) зав'язують очі, а його сусід показує на когось рукою, щоб всі бачили, і говорить: "Вилий злість, що нагромадилася в тобі, на цю людину". Після чого розв'язують очі і показують, кого він висварив. Зніяковілий автор вибачається перед жертвою вербальної агресії.

б) Учаснику із зав'язаними очима його сусід пропонує висварити одного учасника від імені другого. Той, хто сварить, не знає, від імені кого він буде сваритися та імені того, кого він буде сварити. Після закінчення процедури учасник, від імені якого сварився його колега, звертається до того, кого висварили: "Вибачте, я був трохи нестриманим. Вирвалося!".

Гра проводиться доти, доки будуть бажаючі посваритися. Гру можна припинити, якщо хтось із сусідів покаже на гравця із зав'язаними очима як на об'єкт агресії і автора виступу одночасно, тобто учасник буде сварити сам себе. Після цієї вправи знімається нервове напруження окремих учасників групи, зменшується рівень тривожності, атмосфера в групі стає відкритішою і безпосереднішою.

2. "Полювання Баби-Яги"

Один з учасників – Баба-Яга. Вона стоїть плечима до членів групи. За сигналом керівника: "День" – Баба-Яга виходить на полювання, а учас­ники від неї тікають. Коли Баба-Яга полює, вона мімікою і пантомімою виражає злість. Якщо їй вдається когось спіймати, тренер вигукує: "Ніч!". Ніхто більше не тікає, а Баба-Яга "розправляється з жертвою": вона розка­зує, що з нею зробить, супроводжуючи розповідь залякуючими жестами. Після цього полонений стає Бабою-Ягою й виливає свою злість на іншого учасника.

Тренер повинен стежити за дотриманням правил безпеки.