3. Планування закупівель

Логістика закупівель (постачання), що є першою логістичною підсистемою, є процесом руху сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних частин з ринку закупівель до складів підприємства. Ефективне планування і інформаційне логістичне обслуговування дозволяють зняти протиріччя між необхідністю безперебійного постачання виробництва і мінімізацією складських запасів.

Для ефективного функціонування логістики закупівель необхідно знати, які саме матеріали необхідні для виробництва продукції, скласти план закупівель, що забезпечує погодженість дій всіх відділів і посадових осіб підприємства у вирішенні наступних завдань постачання:

• аналіз і визначення потреби, розрахунок кількості матеріалів, що замовляються;

• визначення методу закупівель;

• погодженість ціни і укладання договору;

• встановлення контролю за кількістю, якістю і строками поставок;

• організація розміщення товарів на складі.

Розглянемо більш детально методи вирішення наведених вище завдань.

6.3.1 Аналіз, визначення потреби і розрахунки кількості матеріалів, що замовляються

У процесі планування закупівель необхідно визначити: 1) які матеріали потрібні; 2) кількість матеріалів, які знадобляться для виробництва продукту; 3) час, коли вони знадобляться; 4) можливості постачальників, у яких можуть бути куплені товари; 5) необхідні площі складських приміщень підприємства; 6) витрати на закупівлі; 7) можливості організації самостійного виробництва деяких деталей на підприємстві.

Існує безліч методик визначення того, скільки необхідно закуповувати матеріалів для виробництва продукції і з якою періодичністю вони повинні надходити від постачальників, але всі вони вимагають інформації про те, як використовувалися аналогічні матеріали в минулому. Наприклад, торік було використано 1040 одиниць сировини, що за тиждень склало 1040 : 52 = 20 одиниць. Ця кількість може бути використана і в майбутньому при інших рівних умовах.

Потребу в матеріалах можна розрахувати, розглядаючи певну програму виробництва кінцевого продукту. У цьому випадку мова йде про залежний попит, що розраховується за допомогою методики MRP-1 (планування потреби в матеріалах). Принцип її простий. Вихідна точка - це передбачуваний або відомий попит на кінцеву продукцію. Виробництво кінцевої продукції із матеріалів, що закуповувалися і вироблені самостійно, закріплюється в списках. При цьому повинен бути відомий час поставок матеріалів і час їхнього виробництва на власному підприємстві. Далі, виходячи із часу поставок кінцевого продукту споживачеві, визначають брутто-потребу в матеріалах, що поставляються і виробляються самостійно. Брутто-потреба переводиться потім у нетто-потребу. При цьому враховують:

• наявний запас на складах;

• плюс замовлені матеріали і заплановане власне виробництво;

• мінус замовлення, що призначені для попередньої партії продукції.

На підставі даних розрахунку визначають час виконання замовлення. Це час із моменту подачі замовлення до моменту поставки продукту. Перевага застосування методики планування потреби в матеріалах полягає в тому, що закупівлі і виробництво плануються виходячи з потреб у кінцевому продукті.

У логістиці використовуються і інші методи визначення потреби в матеріалах:

1) детермінований - використовується, коли відомий певний період виконання замовлення і потреба в матеріалах по кількості і строкам;

2) стохастичний - коли основою для розрахунку є математико-статистичні методи, що дають очікувану потребу;

3) евристичний - за допомогою цього методу потреба визначається на основі досвіду працівників.

Всі розглянуті методи визначення кількості, строків і періодичності закупівель мають свої переваги і недоліки з погляду точності, витрат часу, вартості послуг або визначення потреб у матеріалах.