2. Періодизація світового розвитку

1. Період Першої світової війни (1914—1918 рр.)

Війна виникла внаслідок загострення існуючих проти­річ між провідними державами світу, об'єднаними у війсь­ково-політичні блоки. Поступово вона втягнула в свою орбіту 36 держав різних континентів.

Війна тривала чотири роки й завдала страждань наро­дам світу. Внаслідок бойових дій загинули мільйони лю­дей — як військових, так і мирних жителів. Матеріальні втрати перевищили 180 млрд доларів. Було зруйновано тисячі міст і сіл, десятки тисяч житлових будинків, проми­слових та сільськогосподарських підприємств, мостів, до­ріг, залізниць. Постраждали безцінні пам'ятки культури.

 

2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)

Той період характеризувався змінами у співвідношенні сил у світі. Німецька та Османська імперії, Австро-Угорська монархія, що зазнали поразки у війні, припинили існу­вання. Революція в Росії, про справжній зміст якої ще не знали, на деякий час виштовхнула її з кола великих дер­жав. У деяких інших країнах, зокрема в Німеччині, Угор­щині, Туреччині, теж відбулися революції, які привели до заміни монархічної форми правління республіканською. На мапі Європи з'явилися нові незалежні держави. Позиції Великої Британії та Франції, держав-переможниць, виявилися послабленими, якщо зважити на дедалі більший вплив США, посилення Японії та початок зростання антиколо­ніальних настроїв.

У міжнародних відносинах панували нестабільність і невизначеність, одначе Паризька та Вашингтонська кон­ференції схилили шальки терезів на користь США, Вели­кої Британії та Франції у повоєнному устрої світу.

 

3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)

Після хаосу та безладдя, спричинених Першою світо­вою війною та революційним рухом, країни світу, починаючи з 1924 р., входили у стан стабілізації. Характерними ознаками періоду 1924—1929 рр. були: спад революційно­го руху, піднесення економіки, послаблення зовнішньопо­літичних протиріч, їхня стабілізація на основі Версальсько-Вашингтонської системи та низки інших міжнародних угод.

 

4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)

Короткий період відносної економічної стабільності й добробуту 1929 р. заступила криза. Кризи як такі не були чимось незвичайним, вони виникали в середньому кожні 10 років. Одначе криза, що почалася 1929 р., виявилася винятковою, і насамперед — за глибиною. Промислове виробництво не просто скоротилося, а різко впало — аж до рівня початку сторіччя. Таке значне скорочення вироб­ництва призвело до такого ж значного безробіття: кіль­кість безробітних лише у країнах Заходу становила майже 30 млн осіб, тобто 1/5-1/3 робочої сили. Другою особли­вістю кризи був її масштаб — вона стала глобальною. Єди­ною країною, що уникла удару, був СРСР, де саме тоді почалася реалізація першого п'ятирічного плану. Третьою особливістю кризи була її тривалість. Вона почалася 1929 р. і тривала до 1933 р.

 

5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939 рр.)

Налякані розмахом кризи, правлячі кола західних країн по-різному виходили з неї: США, зокрема, вдалися до за­собів державного регулювання економіки; Велика Брита­нія стала на шлях ліберального реформізму. З приходом до влади в Німеччині нацистської партії в січні 1933 р. вона теж удалася до державного регулювання економіки, але іншого — тоталітарного типу з випереджальним роз­витком військової галузі; Тоталітарний тип економіки сформувався також у Радянському Союзі (адміністративно-командна) та Італії (корпоративна система). Франція та Іспанія намагалися піти третім шляхом розвитку: до влади в цих країнах доступилися уряди Народних фронтів, які репрезентували коаліції лівих партій і декларували численні реформи в інтересах трудящих. Проте цей експе­римент виявився невдалим через низку об'єктивних і су­б'єктивних причин.

У політичній сфері той період визначався створенням блоку агресивних держав — Німеччини, Італії та Японії, з одного боку, а з іншого — марними спробами створити систему колективної безпеки для запобігання світовій війні.

Натомість СРСР, прагнучи підпорядкувати своєму впли­вові Східну Європу й запобігти нападові Німеччини, 1939 р. пішов на укладення безпрецедентних договорів із нацистською державою, що прискорило розв'язання Дру­гої світової війни.