- •1. Головні риси світового розвитку в 1914—1939 рр.
- •2. Періодизація світового розвитку
- •1. Період Першої світової війни (1914—1918 рр.)
- •2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
- •3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
- •4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
- •5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939 рр.)
- •Початок першої світової війни 1914 р.
- •3. Стратегічні плани противників
- •Співвідношення сил воюючих держав у 1914 р.
- •Початок першої світової війни 1914 р.
- •4. Бойові дії у 1914 р.
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •1. Австро-німецький наступ на Східному фронті
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •2. Вступ у війну Італії
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •3. Верденська битва
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •4. Брусиловський прорив російської армії
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •5. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
- •Кампанії 1915—1916 рр.
- •6. Підводна війна
- •2. Вступ у війну сша
- •3. Воєнні дії на Західному фронті
- •4. Закінчення війни
- •5. Комп'єнське перемир'я
- •6. Наслідки війни
2. Періодизація світового розвитку
1. Період Першої світової війни (1914—1918 рр.)
Війна виникла внаслідок загострення існуючих протиріч між провідними державами світу, об'єднаними у військово-політичні блоки. Поступово вона втягнула в свою орбіту 36 держав різних континентів.
Війна тривала чотири роки й завдала страждань народам світу. Внаслідок бойових дій загинули мільйони людей — як військових, так і мирних жителів. Матеріальні втрати перевищили 180 млрд доларів. Було зруйновано тисячі міст і сіл, десятки тисяч житлових будинків, промислових та сільськогосподарських підприємств, мостів, доріг, залізниць. Постраждали безцінні пам'ятки культури.
2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
Той період характеризувався змінами у співвідношенні сил у світі. Німецька та Османська імперії, Австро-Угорська монархія, що зазнали поразки у війні, припинили існування. Революція в Росії, про справжній зміст якої ще не знали, на деякий час виштовхнула її з кола великих держав. У деяких інших країнах, зокрема в Німеччині, Угорщині, Туреччині, теж відбулися революції, які привели до заміни монархічної форми правління республіканською. На мапі Європи з'явилися нові незалежні держави. Позиції Великої Британії та Франції, держав-переможниць, виявилися послабленими, якщо зважити на дедалі більший вплив США, посилення Японії та початок зростання антиколоніальних настроїв.
У міжнародних відносинах панували нестабільність і невизначеність, одначе Паризька та Вашингтонська конференції схилили шальки терезів на користь США, Великої Британії та Франції у повоєнному устрої світу.
3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
Після хаосу та безладдя, спричинених Першою світовою війною та революційним рухом, країни світу, починаючи з 1924 р., входили у стан стабілізації. Характерними ознаками періоду 1924—1929 рр. були: спад революційного руху, піднесення економіки, послаблення зовнішньополітичних протиріч, їхня стабілізація на основі Версальсько-Вашингтонської системи та низки інших міжнародних угод.
4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
Короткий період відносної економічної стабільності й добробуту 1929 р. заступила криза. Кризи як такі не були чимось незвичайним, вони виникали в середньому кожні 10 років. Одначе криза, що почалася 1929 р., виявилася винятковою, і насамперед — за глибиною. Промислове виробництво не просто скоротилося, а різко впало — аж до рівня початку сторіччя. Таке значне скорочення виробництва призвело до такого ж значного безробіття: кількість безробітних лише у країнах Заходу становила майже 30 млн осіб, тобто 1/5-1/3 робочої сили. Другою особливістю кризи був її масштаб — вона стала глобальною. Єдиною країною, що уникла удару, був СРСР, де саме тоді почалася реалізація першого п'ятирічного плану. Третьою особливістю кризи була її тривалість. Вона почалася 1929 р. і тривала до 1933 р.
5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939 рр.)
Налякані розмахом кризи, правлячі кола західних країн по-різному виходили з неї: США, зокрема, вдалися до засобів державного регулювання економіки; Велика Британія стала на шлях ліберального реформізму. З приходом до влади в Німеччині нацистської партії в січні 1933 р. вона теж удалася до державного регулювання економіки, але іншого — тоталітарного типу з випереджальним розвитком військової галузі; Тоталітарний тип економіки сформувався також у Радянському Союзі (адміністративно-командна) та Італії (корпоративна система). Франція та Іспанія намагалися піти третім шляхом розвитку: до влади в цих країнах доступилися уряди Народних фронтів, які репрезентували коаліції лівих партій і декларували численні реформи в інтересах трудящих. Проте цей експеримент виявився невдалим через низку об'єктивних і суб'єктивних причин.
У політичній сфері той період визначався створенням блоку агресивних держав — Німеччини, Італії та Японії, з одного боку, а з іншого — марними спробами створити систему колективної безпеки для запобігання світовій війні.
Натомість СРСР, прагнучи підпорядкувати своєму впливові Східну Європу й запобігти нападові Німеччини, 1939 р. пішов на укладення безпрецедентних договорів із нацистською державою, що прискорило розв'язання Другої світової війни.
