
- •Фактори, що впливають на сукупний попит та пропозицію вінілових шпалер в даному регіоні
- •2. Субститути та комплементарні товарі для вінілових шпалер
- •3. Визначення попиту, пропозиції, побудова їх графіків та визначенні еластичності попиту і пропозиції
- •Визначення виторгу від реалізації, граничного доходу, зображення їх на графіках та порівняння поведінки монополіста і підприємця в конкурентному середовищі
- •Розподіл «податкового тягаря» між виробником і споживачем
- •6. Визначення витрат, виторгу від реалізації та беззбитковості виробництва
- •7. Аналіз ситуації на ринку вінілових шпалер
Визначення виторгу від реалізації, граничного доходу, зображення їх на графіках та порівняння поведінки монополіста і підприємця в конкурентному середовищі
Поводження на ринку монополіста представляється на вже накресленому графіку попиту та пропозиції (рис. 1).
Для нього розрахуємо граничний дохід (MR) від реалізації продукції по функції попиту.
Граничний доход (MR) – це приріст валового доходу, який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції, який розраховується по формулі:
MR = ∆TR / ∆Q
Де ∆TR – зміна виторгу від реалізації продукції по функції попиту;
∆Q – зміна обсягу продажів.
Розрахунок здійснюється в таблиці 5.
Таблиця 5 – Визначення граничного доходу від реалізації продукції відповідно до функції попиту вінілових шпалер
Qd |
Pd |
TR = P * Q |
∆TR = TR1 – TR2 |
∆Q = Q1 – Q2 |
MR = ∆TR / ∆Q |
Тис. рулонів |
Грн. |
Тис. грн. |
Тис. грн. |
Тис. рулонів |
тис. грн./шт. |
10 |
90 |
900 |
- |
- |
- |
20 |
80 |
1600 |
700 |
10 |
70 |
30 |
70 |
2100 |
500 |
10 |
50 |
40 |
60 |
2400 |
500 |
10 |
30 |
50 |
50 |
2500 |
100 |
10 |
10 |
60 |
40 |
2400 |
-100 |
10 |
-10 |
70 |
30 |
2100 |
-300 |
10 |
-30 |
80 |
20 |
1600 |
-500 |
10 |
-50 |
90 |
10 |
900 |
-700 |
10 |
-70 |
100 |
0 |
0 |
|
10 |
- |
Отримані дані граничного доходу MR зобразимо на графіку попиту та пропозиції (рис. 1) (додат. 1).
Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва. Ціна реалізації одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатковий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід MR). Виробник не може продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений одночасно знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж.
Валовий дохід фірми-монополіста при збільшенні обсягів продажу зростає не завжди: продаж 60 тис. рулонів вінілових шпалер супроводжується зменшенням загальної виручки. Тобто, при продажі 50 тис. рулонів шпалер загальна виручка від реалізації складає 2500 тис. грн.., а вже при 60 тис. рулонів – тільки 2400 тис. грн.. (табл.. 5).
Динаміка валового доходу тісно пов'язана з рівнем граничного доходу. Якщо граничний дохід має позитивне значення, то валовий дохід зі збільшенням обсягів продажу зростає. Якщо граничний дохід набуває від'ємного значення, то валовий дохід зменшується:
MR > 0, TR
MR 0, TR
Отже, максимального значення валовий дохід набуває у тій точці, де граничний дохід дорівнює нулю:
MR = 0, TR - max.
В нашому прикладі загальна виручка від реалізації набуває максимального значення при продажу 55 тис. рулонів шпалер при ціні 45 грн. за рулон (рис. 1, 2).
Оскільки крива граничного доходу монополіста не збігається з кривою ціни (кривою попиту), точка максимізації прибутку завжди лежатиме лівіше від точки перетину кривих попиту та граничного доходу. Тобто монополіст максимізує прибуток, якщо обсяги виробництва менші, ніж це могло бути на конкурентному ринку.
Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано, то для нього немає загрози з боку конкурентів, які, збільшивши пропозицію та відповідно пересунувши її криву вправо, знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конкурентної фірми монополіст має змогу як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді отримувати економічний прибуток.
Інколи складається помилкове уявлення про цінову політику монополіста. Найпоширенішими є помилка, що монополіст намагається встановити найвищу ціну. Ця помилка ґрунтується на неусвідомленні того, що збільшення ціни для монополіста обертається зменшенням обсягів продажу. Насправді монополіст не має за мету максимізацію ціни, а шукає такий її рівень, що забезпечив би йому максимальний прибуток.