А́вгієві ста́йні, коню́шні — в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія, що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. Геракл очистив авгієву обору за один день, пустивши через неї воду двох рік — Алфею й Пенею.

В переносному розумінні вираз авгієві стайні означає надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

АННІБАЛОВА КЛЯТВА Римський історик Полібій (II ст. до н. е.) розповідає, що коли майбутньому карфагенському полководцеві Аннібалу (Ганнібалу, 247-183 до н. е.) сповнилося 10 років, батько примусив його поклястися завжди бути непримиренним ворогом Риму. Аннібал додержав клятви. Не раз він завдавав римському війську тяжких поразок. Зазнавши розгрому і переконавшись у неможливості продовжувати боротьбу. Аннібал покінчив життя самогубством.  У переносному значенні – тверда рішимість боротися до кінця.  Ім'я Аннібала вживається на означення відважного полководця.

Аріадна. Нитка Аріадни

Один із грецьких міфів розповідає, що афінський герой Тесей убив на острові Криті кровожерну потвору, напівбика-напівлюдину Мінотавра, звільнивши свою країну від щорічної данини — семи юнаків і семи дівчат, яких віддавали на з’їдення потворі. Мінотавр мешкав у заплутаному лабіринті, з якого ніхто не міг вийти, але критська царівна Аріадна закохалася в Тесея і дала йому рятівний клубок ниток, розмотуючи який, він позначав свою путь у лабіринті й так знайшов дорогу назад.

У переносному значенні: вихід з важкого становища.

Аркадія. Аркадська ідилія

У Стародавній Греції — край скотарів та хліборобів. Антична література, а потім і література класицизму (ХУІІ-ХУШ ст.) оспівували Аркадію як країну достатку, де життя людей проходило у розвагах на лоні прекрасної природи.

У переносному значенні — щаслива країна. «Аркадська ідилія» — гармонійне, безхмарне життя.

Фразеологізм Аттична сіль означає - витончений дотеп, тонкий жарт, насмішка.

Вираз приписується давньоримському письменнику і оратору Цицерону (106 — 43 рр. До н. Е.). Прагнучи популяризувати в Римі грецьку культуру, Цицерон у своїх писаннях приділив значне місце теорії ораторського мистецтва, розробленій греками. Особливо він виділяв жителів Аттики, що славилися красномовством. «Всі вони були … посипані сіллю дотепності …» — писав Цицерон.

Ахілле́сова п'ята́ — післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'яту, котрої не торкнулася вода, тому п'ята залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса.

Наразі крилатий вираз ахіллесова п'ята означає слабке, вразливе місце в людини.

Бочка данаїд (англ. Danaides' barrel) — вислів, що вживається в значенні «марна, нескінченна праця»; пов'язаний зміфом про дочок Даная — Данаїд, які були покарані за вбивство своїх чоловіків наповнюванням бездонної бочки.

Прометеїв вого́нь, книжн. Незгасне прагнення до досягнення високої та благородної мети у мистецтві образ Прометея використовується, як персоніфікація просвітителя. Прометеїв вогонь. Прометеєві муки

Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах.

Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. За це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у Кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. Уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук.

Згодом могутній Геракл звільнив страдника за наказом Зевса, захопленого витримкою і мужністю Прометея.

Вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети.

Геркулесів подвиг

Геркулес (Геракл) — герой давньогрецьких міфів, син верховного Бога Зевса і земної жінки Алкмени. У день, коли Геркулес мав з’явитися на світ, Зевс вирішив: герой, який народиться сьогодні, буде володарем усіх земних народів. Та богиня Гера, Зевсова дружина, щоб помститися чоловікові за зраду, затримала народження Геркулеса, і першим у світ прийшов Еврісфей, якому Геркулес мусив служити й підкорятися. Коли Геркулес виріс, він повинен був здійснити дванадцять подвигів для Еврісфея, а вже потім стати вільним. Кожен із цих подвигів вимагав нелюдської фізичної сили. Тому вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.

Гомеричний сміх

Легендарного давньогрецького поета Гомера вважають автором епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Окрім людей, героями цих творів є боги, наділені незвичайними силами. Вони володіють могутніми голосами, а їхній сміх подібний до грому, який чути дуже далеко.

Тепер гомеричним називають нестримний, голосний сміх. Епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, більше за звичайні розміри.

Геркулесові стовпи (лат. Columnae Herculis) — назва, що використовувалася в Античності для позначення морського проходу між Африкою та Іспанією, а також загалом — західного краю дослідженого світу. Коли греки таки дісталися Гібралтарської протоки і не знайшли жодних знаків, встановлених Гераклом, під «стовпами» почали розуміти висоти, які обрамляють вхід до Гібралтарської протоки.

Дамоклів меч

Походження фразеологізму пов’язане з іменем Дамокла, придворного улюбленця грецького тирана Діонісія. Одного разу під час обіду Дамокл дуже вихваляв володаря, із заздрістю говорив про нього, вважаючи його найщасливішою людиною у світі. Діонісій вирішив провчити заздрісника. Під час бенкету він наказав слугам посадити Дамокла на трон. Той був на сьомому небі від радості. Аж раптом побачив, як над його головою на кінській волосині повис гострий меч, що будь-якої миті міг обірватися і вбити. Діонісій пояснив, що це символ небезпеки, яка завжди нависає над тим, хто має безмежну владу.

Відтоді вислів «дамоклів меч» уживають, коли йдеться про постійну смертельну небезпеку.

Данайців дари (лат. Danaorum dona), також: Данайців боюсь із дарами прибулих (лат. Timeo Danaos et dona ferentes) — крилатий вислів, пов'язаний із переказом про троянського коня. Переносно вживається для застереження від надмірної довірливості.

ДВА АЯКСИ Аякси, або Великий і Малий Еанти, – двоє нерозлучних друзів, герої Троянської війни, що разом здійснювали подвиги. Дружба Аяксів послужила сюжетом для багатьох творів мистецтва.  У переносному значенні "два Аякси" – нерозлучні друзі.

Двуликий янус был божеством неба и солнечного света, открывавшим небесные врата и выпускавшим солнце на небосвод, а на ночь запиравшим эти врата. Под покровительством Януса находились все двери — частного дома, храма богов или ворота городских стен, a, так как он вёл счет дням, месяцам и годам, то на пальцах его правой руки было начертано число CCC (300), а на левой — LXV (65), в сумме эти числа означают число дней года. По имени Януса названо начало года, первый его месяц — януарий.

 

Сегодня Двуликий Янус является символом двуличия, лицемерия и лжи, на мой взгляд, совершенно незаслуженно – древние римляне вовсе не ассоциировали эти качества с божеством Януса, направления, за которые он отвечал, были очень почетными, жизненно важными и  носили философский смысл.

 

Видимо, просто наличие двух лиц в одном божестве ассоциируется у людей с противоположными качествами, по принципу "хороший-плохой", и принадлежат они одному и тому же существу.

Прокрустове ложе

Прокруст (грец. розтягує) — прізвисько розбійника Поліпемона, про який розповідають грецькі міфи. Всіх, хто потрапляв до нього, він укладав на своє ложе; тим, для кого ложе було коротко, він відрубував ноги, а у тих, для кого воно було надто довге, він ноги витягав. Звідси виник вираз «прокрустове ложе», що вживається в значенні: мірка, під яку насильно підганяють небудь, для неї не відповідне. Розповідь про Прокруста записаний грецьким істориком Діодор Сіцілійський (I в. До н. Е..).

 Вік Астреи.

У грецькій міфології Астрея — богиня справедливості. Час, коли вона землі, було щасливим, «золотим століттям». Вона залишила землю в залізному столітті та відтоді під назвою Діви сяє в сузір'ї Зодіаку. Вислів «століття Астреи» вживається у значенні: щаслива пора.