Лекція №6 Теоретичні і практичні дослідження на заповідних територіях

6.1 Принципи проведення науково-дослідної роботи у заповідних об’єктах

6.2 Поняття „інтродукція” та „акліматизація”

6.3 Напрямки природоохоронної роботи на базі заповідних територій

6.1 Принципи проведення науково-дослідної роботи у заповідних об’єктах

У біосфері під впливом різноманітних природних сил — космічних, геоендогенних, геоекзогенних, біогеогенних (зв'язаних з біогеохімічними функціями живої речовини) — проходять постійні зміни — еволюційні, кліматичні, геофізичні, геохімічні, біотичні. З початку агрокультурного періоду істотні зміни відбуваються також внаслідок антропогенного впливу. Складну організованість біосфери та функціонування її екосистем при взаємному впливі природних і антропогенних факторів найкраще можна вивчати в стаціонарних екологічних умовах. Цій меті служить географічна мережа державного природно-заповідного фонду. На її базі проводяться комплексні дослідження при допомозі біологічних, екологічних, геохімічних, біогеографічних та інших методів.

Біологічні методи дають змогу вивчати біологічні особливості типових і раритетних для певних регіонів видів флори і фауни з метою охорони і відтворення їх популяцій. При допомозі екологічних методів вивчається структура і організованість здатних до саморегуляції екосистем як природних комплексів зі зворотними екологічними зв'язками. Їх функціонування забезпечується шляхом матеріального і енергетичного обміну між аутотрофними та гетеротрофними компонентами і абіотичним середовищем. Завдяки нормальному функціонуванню екосистем підтримується екологічно збалансований стан у природному середовищі. Геохімічні методи дають змогу з'ясувати складні геохімічні процеси у ландшафтах різних типів, вікові геохімічні і біогеохімічні зв'язки між ними. При допомозі біогеографічних методів досліджуються закономірності просторового розташування популяцій різних екосистем і їх формування залежно від взаємозумовленої дії кліматичних, ґрунтових, гідрологічних, геолого-геоморфологічних факторів.

Велике наукове значення мають також створені людиною охоронні об'єкти — дендрологічні парки й арборетуми, ботанічні сади, зоологічні парки. Результати багаторічних, часто навіть багатовікових експериментальних досліджень у галузі інтродукції й акліматизації різних видів рослин та доместифікації тварин, що проводяться на їх базі, становлять значний інтерес для лісового господарства, луківництва, фармакології, тваринництва, озеленення міст і індустріальних комплексів.

Результати таких комплексних досліджень у заповідних екосистемах використовують при науковому обґрунтуванні раціонального природокористування, оптимізації господарських екосистем, що знаходяться в сфері антропогенного впливу, при реконструкції екосистем, порушених внаслідок техногенних змін.

Науково-дослідна робота на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.

Для ведення наукових досліджень у складі адміністрації об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення створюються відповідні наукові підрозділи, структура, штати, кошторис витрат яких затверджуються органами, у підпорядкуванні яких перебувають зазначені об'єкти природно-заповідного фонду.

Координацію наукових досліджень на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України здійснює Національна академія наук України разом з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Принципи здійснення наукової діяльності у межах ПЗФ:

1. Принцип розробки лімітів на природокористування: добування рослин і тварин у наукових цілях здійснюється за спеціальними дозволами з оґрунтуванням лімітів обсягів їх вилучення.

2. Принцип заборони добування рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин: добування здійснювати лише в крайніх випадках і у відповідності до спеціальних програм.

3. Принцип відновлення: сприяти відтворенню місцевої флори та фауни, відновленню порушених екосистем.

Робочими науковими матеріалами наукових співробітників ПЗУ є польові щоденники, книга камеральної обробки даних, картки обліку на постійних пробних площах, фенологічні картки, картосхеми та карти поширення видів флори та фауни й інше.

Основними документами в організації планування наукових досліджень ПЗУ є програми, тематичні та індивідуальні плани наукових та науково-технічних співробітників, а також плани науково-технічних заходів.