4.2. Організація процесу кредитування в комерційному банку

Класичний процес кредитування складається з п'яти етапів:

1. отримання заявки на кредит і співбесіда з позичальником;

2. оцінка кредитоспроможності позичальника і ризику, пов'язаного з видачею позики;

3. структурування позики - визначення основних параметрів позики та узгодження їх із позичальником;

4. укладання кредитного договору і надання кредиту;

5) кредитний моніторинг - контроль за виконанням умов договору, сплатою відсотків, поверненням основної суми боргу.

На першому етапі працівник кредитного відділу формує уявлення про клієнта. Відповідно, позичальник обґрунтовує потребу в кредитних ресурсах і свою кредитоспроможність. Для цього до заяви на отримання кредиту додають: фінансові документи, установчі документи, бізнес-план, документи, що підтверджують прано власності на майно, запропоноване у заставу.

На другому етапі банк детально оцінює кредитоспроможність позичальника та якість запропонованої застави. Кожен банк має власну методику такої оцінки, яка напрацьована досвідом діяльності та закріплена в меморандумі кредитної політики.

Після детального аналізу кредитоспроможності позичальника - ухвалюють рішення про співпрацю з ним, або дають відмову у видачі кредиту.

Якщо результати аналізу кредитоспроможності є позитивними й ухвалено рішення про надання кредиту, на третьому етапі банк починає розробляти умови кредитного договору, тобто визначає:

• вид кредиту;

• мету кредитування;

• обсяг кредитування;

• відсоткову ставку за кредитом;

• валюту кредитування;

• форму забезпечення;

• спосіб надання та погашення кредиту.

Відсоткова ставка за кредитом залежить від дії таких двох груп чинників:

• макроекономічних - темпи інфляції, динаміка валютного курсу, динаміка ВВП, стан міжбанківського ринку, розмір облікової ставки;

• мікроекономічних - ціна ресурсів (розмір відсотків за депозитами) банку, умови конкретної позики, витрати на оформлення тощо.

На четвертому етапі відбувається підписання кредитного договору представниками банку і позичальника. За необхідності договір може підписувати ще й третя сторона – гарант (поручитель).

Кредитний договір складається з таких розділів:

І - Предмет договору (мета кредитування, сума, відсоткова ставка тощо);

II - Умови забезпечення (може містити посилання на додаткові документи, наприклад, на договір застави, або договір поруки);

3. - Зобов'язання банку;

4. - Зобов'язання позичальника;

V -Права банку;

VI - Права позичальника;

7. - Особливі умови договору (може містити порядок зміни умов договору, порядок вирішення спірних питань);

8. - Реквізити сторін.

П'ятий етап передбачає здійснення постійного контролю за виконанням умов договору - кредитного моніторингу. Мета кредитного моніторингу — забезпечення своєчасного погашення кредиту разом з відсотками.

У разі несвоєчасного погашення кредитної заборгованості, банк застосовує до позичальника штрафні санкції - штрафи, що встановлюються як відсоток від суми непогашеної заборгованості за кожен день протермінування.

Якщо позичальник не може вчасно погасити кредит, то він повинен повідомити про це банк, обґрунтувавши причини неповернення. Тоді банк і позичальник можуть домовитися про реструктуризацію заборгованості — пролонгацію, списання, зміну графіка погашення, зміну відсоткової ставки, зміну форми забезпечення кредиту тощо.

За умови остаточної неплатоспроможності позичальника банк застосовує заставне право - стягнення на майно, яке перебуває в заставі. Або ж банк може ініціювати порушення справи про банкрутство боржника, згідно зі Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Безнадійна кредитна заборгованість списується за рахунок коштів резерву страхування активних операцій.