Тема 2. Правові засади провадження торговельної діяльності

1. Поняття та види торговельної діяльності.

2. Види торгових об’єктів.

3. Порядок отримання дозволів (погоджень) на початок роботи об’єкта торгівлі.

4. Порядок розміщення об’єкта торгівлі (тимчасової споруди) для провадження торговельної діяльності.

5. Організація роботи торговельної мережі.

6. Правила торговельного обслуговування населення.

7. Порядок здійснення торговельної діяльності на ринках.

8. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі.

Під час вивчення теми ви зможете:

• визначити торговельну діяльність як елемент підприємницької діяльності;

• дати поняття торговельної діяльності та характеристику її видів;

• визначити суб’єктів комерційної діяльності;

• зрозуміти підстави і порядок легітимації торговельної діяльності;

• ознайомитися з порядком оформлення документів на початок роботи об’єкта торгівлі (торгової точки);

• дізнатися про порядок здійснення торгівлі на ринках;

• ознайомитися з правилами торговельного обслуговування населення;

• визначити порядок застосування РРО у сфері торгівлі.

1. Поняття та види торговельної діяльності

Правові засади здійснення торговельної діяльності в Україні визначені в Господарському кодексі України (ГК), Цивільному кодексі України (ЦК), Законі України «Про захист прав споживачів», а також врегульовані спеціальними актами законодавства. Спеціальним нормативним актом щодо провадження торговельної діяльності є Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення» (далі - Порядок), де визначено умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які купують товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України.

Особливості продажу окремих груп продовольчих та непродовольчих товарів, здійснення різних видів торгівлі, роботи закладів ресторанного господарства регулюються спеціальними нормативними актами: Наказом Міністерства економіки та європейської інтеграції України від 11.07.2003 № 185 «Про Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами», Наказом Міністерства економіки від 19.04.2007 № 104 «Про Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 № 8540 «Про Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1570 «Про Правила торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» та ін.

У ст. 263 ГК України визначено, що господарсько- торговельною є діяльність, яка здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

У спеціальному нормативному акті, а саме, Законі України від 01.06.2000 № 1775-ПІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», йдеться про те, що торговельна діяльність - це будь-які операції, що здійснюються за договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передання прав власності на товари.

Під торговельною діяльністю відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження торговельної діяльності та правила торгового обслуговування населення» розуміється роздрібна та оптова торгівля, а також діяльність у ресторанному господарстві.

Отже, на підставі запропонованих визначень можна стверджувати, що торговельна діяльність - це елемент підприємницької діяльності з усіма її основними ознаками, яка однак здійснюється в особливій галузі господарської діяльності - у сфері товарного обігу. Враховуючи те, що торговельна діяльність є різновидом підприємницької діяльності, слід зазначити, що підприємництво набагато ширше ніж торгівля, оскільки прибуток можна отримувати від виконання робіт, надання послуг, від доходів на майно, а не лише від продажу товарів.

Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), у межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько- торговельна діяльність є внутрішньою або зовнішньою торгівлею.

У п.З ст. 263 ГК України зазначено, що господарсько- торговельна діяльність має здійснюватися суб’єктами господарювання у таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і ресторанне господарство (громадське харчування); продаж і передання в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Зазвичай господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації

сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі- продажу, оренди, міни, лізингу та іншими договорами.

До інших видів діяльностей, які безпосередньо не належать до здійснення операцій з передання права власності на товар, однак регулюються нормами комерційного права, належать до операцій з транспортування, зберігання, реклами товару, захисту прав споживачів, а також деякі інші операції, які обслуговують торгівлю.

Види торговельної діяльності. З урахуванням аналізу п.З Порядку провадження торговельної діяльності до торговельної діяльності належать роздрібна та оптова торгівля, а також ресторанне господарство.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», оптова торгівля - це сфера підприємницької діяльності з придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв’язки на умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами-виробни- ками та споживачами, так і зв’язки між ними через торгових посередників.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

В аналогічному значенні терміни «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» вживаються в Законі України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» (із змінами та доповненнями).

Окрім оптової та роздробної торгівлі до торговельної діяльності належить і ресторанне господарство. Відповідно до Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства», ресторанне господарство - це вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього. Закладом ресторанного господарства є організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо- торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовлює, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.