Контроль за дотриманням та відповідальність за порушення законодавства про рекламу

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Далі буде розглянуто системи державних органів, що здійснюють контроль рекламної діяльності в Україні.

1. У вищезазначеній системі органів державного контролю провідне місце посідає Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів», одне із основних завдань Держспоживінспекції - здійснення державного контролю за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів.

Це обумовлено тим, що Закон України «Про рекламу» значною мірою спрямовано на захист прав споживачів, а Закон України «Про захист прав споживачів» визначає Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів як державний орган, що здійснює державний захист прав громадян

як споживачів (ч. З ст. 5). Органи Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах державної виконавчої влади і господарюючими суб’єктами - підприємствами (їх об’єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів (ст. 5).

Однак у Законі України «Про захист прав споживачів» повноваження Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів сформульовано без урахування повноважень, наданих цій інспекції Законом України «Про рекламу», через що необхідне доповнення цих повноважень.

2. Контроль щодо дотримання законодавства про рекламу покладено також на Антимонопольний комітет України, який є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 13.07.2000 № 1907-ІІІ. Метою діяльності Антимонопольного комітету відповідно до цього Закону є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Як визначено у п. 1 ст. З Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Це завдання та його виконання нерозривно пов’язано з іншим - державним контролем щодо порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері рекламної діяльності.

Так, у ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» передбачено здійснення Антимонопольним комітетом України

державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері рекламної діяльності.

Аналіз чинного законодавства дозволяє визначити об’єкт контролю антимонопольних органів у сфері рекламної діяльності, до якого ми включаємо відповідність рекламної діяльності законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідно, цей вид контролю здійснюється за такими напрямами: по-перше, це контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності учасників рекламної діяльності перед законом та пріоритету прав споживачів; по-друге, це контроль за діями, що спрямовані на одержання переваг у конкуренції шляхом: використання чужої ділової репутації; дискредитації конкурента; введення в оману, перебільшення своїх переваг, розповсюдження неповної інформації; неправомірної порівняльної реклами.

Правовий статус Нацради визначено Законом України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 №538/97-ВР. Нацрада є конституційним, постійно діючим позавідомчим державним органом, підзвітним Верховній Раді України та Президентові України, що створюється з метою забезпечення свободи слова і масової інформації, прав та законних інтересів споживачів (телеглядачів, радіослухачів), виробників і розповсюджувачів масової звукової, візуальної, аудіовізуальної інформації і даних, розробки і здійснення державної політики ліцензування телерадіомовлення, раціонального використання природно обмеженого радіочастотного ресурсу держави, реалізації та контролю за дотриманням законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення. Як суб’єкт контролю Нацрада є спеціалізованим органом, оскільки її завдання полягає

у здійсненні контролю у досить вузькій сфері діяльності, що має свою специфіку в галузі телерадіомовлення. Проте державний контроль рекламної діяльності є хоч і важливим, але не єдиним видом діяльності Національної ради, на яку покладено здійснення усього комплексу заходів з нагляду та регулювання в галузі телерадіомовлення.

Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдо- рогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на Міністерство фінансів України покладено обов’язок щодо контролю за рекламою державних цінних паперів.

Контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу на фондовому ринку покладено на Комітет Комісії з питань попередження, виявлення правопорушень та правозастосу- вання на фондовому ринку, до компетенції якого входить забезпечення здійснення контролю за рекламою на ринку цінних паперів.

Правовий статус Держархбудінспекції України визначено в указі Президента України від 8 квітня 2011 р. № 439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно- будівельну інспекцію України і встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов’язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу державного управління, що діяв у складі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, та Державної житлово-комунальної інспекції - урядового органу. Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Свої повноваження Держархбудінспекція України здійснює безпосередньо через свої територіальні органи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У галузі реклами Держархбудінспекція України здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства про рекламу при

розповсюдженні реклами об’єктів будівництва, з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, в тому числі пов’язаних із залученням коштів населення.

До загальних повноважень органів контролю рекламної діяльності належить здійснення у межах їх компетенції контролю за дотриманням учасниками рекламної діяльності вимог законодавства про рекламу, які визначені в розділах II та III Закону України «Про рекламу», а також можливість самостійного прийняття рішення про притягнення до відповідальності осіб, що порушили законодавство про рекламу.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу. У ст. 27 Закону України «Про рекламу», зазначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства про рекламу.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть.

у замовленні реклами продукції, виробництво таУабо обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

У) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку спеціально уповноважені органи державної влади можуть звертатися

до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади або самостійно у випадках, передбачених ст. 26 Закону України «Про рекламу», крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, - у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, - у розмірі п’ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій - у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Вартість розповсюдженої реклами визначається на підставі договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За неподання або подання заздалегідь недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами таУабо виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Одним із видів адміністративного стягнення, яке мають право застосовувати контролюючі органи, є вимога щодо публічного спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами

Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона була розміщена.

Питання для самоконтролю

Практичні завдання

Завдання 1

Чи зобов’язане транспортне підприємство (наприклад, залізниця) отримувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами при встановленні рекламного засобу з розміщеною рекламою біля закладу культури, що належить цьому підприємству?

Завдання 2

Чи можна вважати рекламою на транспорті (а не зовнішньою рекламою) рекламу, розміщену на рекламному засобі, який встановлено в охоронній зоні біля зовнішнього виходу з метрополітену; чи треба при цьому отримувати дозвіл?

Завдання З

Виробниче підприємство придбало вантажні автомобілі, якими доставляє вантажі. На тенті авто зображена торгова

марка цього підприємства. Чи є це рекламою? Чи потрібно сплачувати податок з реклами? Які документи потрібні на розміщення власної торгової марки?

Завдання 4

Жодне підприємство не обходиться без вивіски, на якій, зокрема, зображено назву організації. Чи вважається вивіска з назвою підприємства, установи, організації рекламою? Чи є візитка працівника підприємства з логотипом і реквізитами цього підприємства рекламою? Чи потрібно у двох передбачених випадках отримувати дозвіл державних органів на розміщення такої реклами?

Завдання 5

Законодавством про рекламу встановлено, що рекламодавці тютюнових виробів та алкогольних напоїв зобов’язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації щодо шкоди тютюнокуріння та вживання алкоголю не менше 5% коштів, витрачених на розповсюдження ними у межах України реклами тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.

Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 6

Виробниче підприємство придбало вантажні автомобілі, якими доставляє вантажі. На тенті авто зображена торгова марка цього підприємства. Чи є це рекламою? Чи потрібно

сплачувати податок з реклами? Які документи потрібні на розміщення власної торгової марки?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення під час здійснення позапланової перевірки ТОВ «Телера- діокомпанії Меридіан» виявила порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; порушення ст. 9 Закону України «Про рекламу», про що склала акт перевірки, керуючись п. 1 ст. 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 13 та ст. 21 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Не погоджуючись з рішенням Нацради, ТОВ «Телерадіо- компанія Меридіан» звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання нечинним та скасування рішення про анулювання ліцензії на мовлення, за порушення вимог законодавства.

Тестові завдання