Особливості законодавчих вимог до рекламування деяких видів товару

Особлива увага у нормативних актах про рекламу і рекламну діяльність приділяється визначенню особливостей рекламування окремих видів товарів (продукції) чи послуг. Необхідність у такому визначенні пояснюється потенційною небезпекою подібних товарів та послуг у разі їх неконтрольо- ваного обігу чи надання. Відтак і їхня реклама має бути поставлена під особливий контроль.

У розд. III Закону України «Про рекламу» визначено особливі вимоги щодо замовлення, виготовлення та розміщення реклами окремих видів товарів. До них належать:

реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (ст. 21 Закону України «Про рекламу»);

-реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби (ст. 22 Закону України «Про рекламу»);

реклама зброї (ст. 23 Закону України «Про рекламу»);

реклама послуг, пов’язаних із залученням коштів населення (ст. 24 Закону України «Про рекламу»);

-реклама цінних паперів (ст. 25 Закону України «Про рекламу»).

Слід відзначити, що вищеперераховані вимоги щодо певного обмеження виготовлення та розміщення реклами, спрямовані на реалізацію конституційних прав на охорону здоров’я і безпеку громадян і на захист прав споживачів на необхідну, достовірну і доступну інформацію про продукцію, що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору згідно зі ст. 4, 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ряд заборон та обмежень щодо реклами лікарських засобів містить ст. 21 Закону «Про рекламу». Насамперед, якщо лікарські засоби вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря або містять наркотичні

чи психотропні речовини, то їхня реклама взагалі заборонена. Реклама лікарських засобів повинна містити: повну (в тому числі й міжнародну) фармакологічну назву лікарського засобу та назву виробника; інформацію щодо використання або застосування лікарського засобу. Забороняється вміщувати в рекламі про лікарські засоби відомості які можуть справляти враження, що за умови вживання лікарського засобу медична консультація з фахівцем не є необхідною; про те, що лікувальний ефект від прийому лікарського засобу є абсолютно гарантованим; про те, що цей лікарський засіб є продуктом харчування, косметичним або іншим продуктом для вживання.

У

Бізнес. - 1997. - № 20. - С. 23-28.

Деталізуються зазначені правила в Наказі Міністерства охорони здоров’я України від 10 червня 1997 р. № 177 «Про затвердження нормативних актів з питань реклами лікарських засобів»⁶, в якому, зокрема, встановлено порядок погодження інформації, яка може міститися в рекламі лікарських засобів для дітей і підлітків, та порядок видачі дозволу на рекламування лікарських засобів для дітей і підлітків.

Цим наказом Міністерства охорони здоров’я визначено також порядок реклами лікарських засобів, призначеної для медичних закладів і лікарів. У ньому зазначається, що реклама лікарських засобів є одним із напрямів інформаційного забезпечення стабільного фармацевтичного ринку і повинна відповідати правовим актам України та міжнародним принципам у сфері обігу лікарських засобів з метою гарантії їх ефективності, безпечності та якості.

Інформаційний зміст реклами, незалежно від її форми, повинен базуватися на науково обґрунтованих матеріалах. Реклама повинна містити повну, чітку та зрозумілу професійну

інформацію, що відповідає властивостям лікарського засобу, викладеним у його стислій характеристиці та інструкції з медичного застосування, але не перевищувати їхніх обсягів. Реклама повинна бути спрямована на заохочення раціонального використання лікарського засобу, представляти його об’єктивно і без перебільшення позитивних властивостей. Не допускається обмеження інформації щодо лікарських засобів для медичних та фармацевтичних працівників, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Реклама лікарських засобів, яка призначена для медичних закладів і лікарів, здійснюється лише через спеціалізовані друковані засоби інформації, розраховані на медичних і фармацевтичних фахівців. Міністерство охорони здоров’я забезпечує інформування медичних закладів і лікарів про зареєстровані та виключені лікарські засоби з Державного реєстру лікарських засобів України.

У Законі України «Про рекламу» немає загальної заборони щодо реклами тютюну і алкоголю, однак є істотні окремі заборони та обмеження такої реклами. Ці заборони стосуються як її змісту, так і місця, засобів і способів поширення.

Аналіз усіх встановлених у законодавстві численних заборон щодо реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів дозволяє зробити висновок, що вони спрямовані на досягнення таких трьох основних цілей:

Зокрема, реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, в друкованих засобах масової інформації, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів).

Реклама алкогольних напоїв, знаків для товарів і поЬлуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні у період з 6 до 23 год, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів).

У п. З Закону України «Про рекламу» визначено підстави щодо заборони та обмеження реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У Законі України «Про рекламу» встановлено обмеження - реклама зброї може здійснюватися або у відповідних спеціалізованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (у заходах). Згідно зі ст. 23 Закону України «Про рекламу», порядок рекламування бойової зброї, озброєння і військової техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства України може перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Бурхливий розвиток ринку фінансових послуг та сумний досвід діяльності багатьох трастових та фінансових компаній призвів до необхідності жорсткого регулювання для запобігання шахрайству та обману у сфері послуг, пов’язаних із залученням коштів населення. До реклами послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, висуваються особливі вимоги, передбачені ст. 24 Закону «Про рекламу». Відповідно до ч. 1 цієї статті реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, які підтверджують право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

Наявність такої вимоги означає, що рекламодавець, який є професійним учасником відповідного ринку, зобов’язаний

включати в рекламу відомості про право здійснення ним на ринку рекламованих видів діяльності, що підтверджується відповідними документами.

Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, назви особи (без реклами послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону «Про рекламу», у рекламі таких послуг або осіб, які їх здійснюють, забороняється повідомляти про розміри очікуваних дивідендів, а також іншу інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року.

Отже, порушенням заборони слід вважати публічне гарантування або доведення іншим способом до відомості потенційних власників даних про прибутковість цінного паперу, у тому числі передбачуваний розмір прибутків за цінними паперами і прогнози зростання їх курсової вартості.

Відповідно до ст. 25 Закону «Про рекламу», рекламою цінних паперів визнається реклама про: цінні папери, які емітуються та/або перебувають в обігу; учасника ринку цінних паперів та його діяльність; угоди з цінними паперами та/або умови цих угод. Інформація, яка відповідно до чинного законодавства про цінні папери та нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку підлягає обов’язковому оприлюдненню, не вважається рекламою цінних паперів.

Рекламодавцям реклами цінних паперів при замовленні її виробництва та розповсюдження забороняється:

-зазначати розмір доходу, який передбачається одержати за цінними паперами, крім випадків, коли це необхідно відповідно до вимог законодавства про цінні папери, та надавати прогнози щодо зростання курсової вартості цінних паперів;

рекламувати цінні папери до публікації інформації про випуск цінних паперів та їх реєстрацію відповідно до законодавства про цінні папери та нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

використовувати відомості, які відсутні в інформації про емісію цінних паперів, що зареєстрована у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.