Тема 8. Правове регулювання оптового товарообігу

Під час вивчення теми ви зможете:

ознайомитися з поняттям та ознаками оптової торгівлі;

визначити характерні ознаки суб’єктів оптової торгівлі;

дати поняття оптовому ринку;

визначити види договорів які укладаються на оптових ярмарках, товарних біржах і публічних торгах;

ознайомитися з особливим статусом товарної біржі як учасника оптової торгівлі;

ознайомитися характерними ознаками товарної біржі;

визначити порядок укладання договорів на товарній біржі.

У національному стандарті України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», зазначено, що оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності з придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Вона включає як безпосередні комерційні зв’язки на умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами- виробниками та споживачами, так і зв’язки між ними через торгових посередників. Тобто, оптова торгівля спрямована на товарне забезпечення роздрібної торгівлі.

Під час здійснення оптової торгівлі суб’єкт господарювання може проводити повний чи обмежений цикл збутових операцій з переходом права власності на товар або обмежений цикл операцій обслуговування без переходу права власності на товар.

Повний цикл збутових операцій включає послуги оптових посередників щодо:

формування товарного асортименту;

зберігання товарних запасів;

надання торгового кредиту;

забезпечення доставки продукції;

сервісного обслуговування.

Обмежений цикл операцій обслуговування може бути обмежений однією чи декількома послугами.

Суб’єкти господарювання мають право на одному об’єкті торгівлі одночасно здійснювати оптовий та роздрібний продаж. Розрахунки під час роздрібної та оптової торгівлі здійснюються в готівковій та безготівковій формі.

Суб’єкти господарювання оптової торгівлі здійснюють свою діяльність через:

оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб’єктам підприємницької діяльності;

товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;

склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напівзакритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

До спеціальних суб’єктів оптової торгівлі належить оптовий ринок. Поняття «оптовий ринок» використовується у двох значеннях:

по-перше, під оптовим ринком розуміють юридичну особу, яка забезпечує умови для здійснення оптової торгівлі на певній території;

по-друге, під оптовим ринком розуміють місце проведення торговельних операцій.

Перевагами оптових ринків є те, що в одному місці зосереджені товари одного виду. Наявність одного виду товару на певному оптовому ринку є важливим фактором для здійснення стабільних закупок товарів та дозволяє спростити і прискорити процес просування товарів. Крім того, оптові продавці забезпечені торговим місцем відповідно до сучасних технологій торгівлі. Зокрема, оптовим продавцям надається можливість тимчасового зберігання товарів. Зазвичай продавцю в оренду передається торгове місце зі складським приміщенням закритого типу, для продавців сезонної продукції надаються тимчасові складські приміщення. Для задоволення їхніх потреб функціонують допоміжні служби, тобто, підвезення і розвантаження товарів у межах ринків, тепло-, енерго-, і водопостачання, охорона загальної території, вивезення сміття і відходів, забезпечення вимірювальними приладами.

Продавці і покупці забезпечуються інформацією про кон’юнктуру і попит як на певному оптовому ринку, так і на інших. Збір, збереження і передачу ринкової інформації (даних про попит, пропозицію, ціни, якість, запаси товарів, біржові ціни, курси валют, нормативну базу тощо) здійснює інформаційна служба оптового ринку.

Експертиза якості і сертифікація товарів відбувається на місці. До продажу на оптовому ринку допускаються товари, які пройшли перевірку їх якості спеціалізованою службою оптового ринку.

Для системи контролю якості розроблені такі режими:

- режим «прямої реалізації» - проводиться експертиза супровідних документів з визначенням їх відповідності встановленим вимогам, які дають право на реалізацію

та ідентифікацію продукції згідно зі встановленими у супровідних документах вимогами;

режим «відкладеної реалізації» - за згодою замовника проводяться випробування продукції на відповідність обов’язковим вимогам з метою отримання необхідних документів, що дають право на реалізацію продукції. При цьому власнику надається можливість зберігання продукції при відповідних умовах і режимах для прийняття рішення про реалізацію продукції;

режим «добровільної експертизи» - надання додаткової експертизи документів чи додаткових випробувань показників якості продукції.

Адміністрація оптового ринку самостійно турбується про рекламу ринку як місця, де покупці можуть придбати певні групи товарів.

Оптовий торговельний центр - сучасна форма здійснення оптової торгівлі. Суть оптового торговельного центру полягає в оптимальному поєднанні магазину і складу, що виражається в наданні покупцю можливості на принципах самообслуговування придбати оптові партії товару.

Ця форма організації оптової торгівлі є найбільш привабливою для малих і середніх підприємств, які спеціалізуються на продажу окремих груп товарів у великому асортименті.

Оптові підприємства, склади, бази виконують важливу роль в організації товарообігу, тобто в переміщенні товарів від місць виробництва до споживання. Такій формі здійснення оптової торгівлі віддають перевагу середні і великі підприємства, обсяг товарообігу яких сам по собі є необхідною умовою організації оптових складів і баз.

Склад - це спеціальне приміщення для зберігання запасів і матеріалів. Склади становлять основний комплекс споруд підприємства оптової торгівлі, а також значну частину матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі, вони виконують такі основні функції:

отримання товарів від постачальників та здійснення контролю за їх якістю;

утворення і зберігання запасів;

перетворення виробничого асортименту на торговий і підготовка товарів до продажу;

товарозабезпечення роздрібної торгової мережі;

Торгово-посередницькі організації. Торгово-посередницькі організації розрізняють залежно від виконуваних ними на товарному ринку функцій, характеру здійснюваних операцій з товаром, основних видів використовуваних договорів.

Залежно від того, чи набуває торгово-посередницька організація право власності на товар, виокремлюють:

оптові торговельні та посередницькі організації, які набувають право власності на реалізований за їх участю товар;

посередницькі організації, що не набули права власності на товар, основним видом діяльності яких є послуги з доведення товару від виробника до споживача.

До торгово-посередницьких організацій, які купують і реалізують товар від свого імені і за свій рахунок, належать: дилери, торгові доми, трейдери, дистриб’юторські фірми.

Дилери - це оптові організації, що спеціалізуються на торгівлі товарами певних видів (товарних груп). При прийнятті на себе обов’язків продажу товарів будь-якої орга- нізації-виробника за угодою з нею посередник стає дилером цієї фірми або, як зазвичай кажуть, її офіційним дилером. Дилери від свого імені та за власний рахунок здійснюють купівлю і продаж товару. Вони можуть брати на себе за договором з виробником сервісні обов’язки з обслуговування покупців, а також забезпечення покупців деталями до технічних виробів.

Торгові доми - це багатопрофільні торговельні підприємства, що здійснюють виробничу, фінансову та зовнішньоекономічну діяльність. Поряд з придбанням і подальшим продажем товарів вони здійснюють виробничу діяльність з обробки, розфасовки, упаковки товарів, що реалізуються. Вони працюють по широкій номенклатурі товарів.

Трейдери - спеціалізовані посередники, які здійснюють операції за дорученням клієнтів, але від свого імені і за свій

рахунок. На відміну від дилерів, трейдерами можуть бути не тільки юридичні особи, але й індивідуальні підприємці. Інша важлива відмінність у тому, що трейдери спеціалізуються на короткострокових угодах, коротких операціях.

Дистриб’юторські фірми - це учасники зовнішньоторговельного обороту. Дистриб’ютори реалізують закуплений по імпорту товар на території своєї країни. Для них показовим є довгостроковий характер відносин з іноземним постачальником. Дистриб’ютори створюють свою збутову мережу, формують складські запаси товарів, що займаються вивченням попиту і рекламою. Провідні виробники та збутові фірми нерідко здійснюють реалізацію своїх товарів в інших країнах, підшуковуючи дистриб’юторів і укладаючи з ними дистриб’юторський контракт.

Дистриб’ютори відрізняються залежно від наявності складських площ:

дистриб’ютори, які мають склади (регулярні дистриб’ютори);

дистриб’ютори, які орендують склади або не мають складських приміщень.

Регулярні дистриб’ютори виконують функції накопичення і зберігання товарів, укладають договори на постачання в майбутніх періодах, надають послуги із сортування та підбору асортиментних груп товарів. Дистриб’ютори, які не мають складів, зазвичай беруть участь у транзитних поставках.

Всі вищеперераховані організації самостійно займаються купівлею та подальшим продажем товарів. Від них слід відрізняти суб’єкти, які не набувають прав власності на товар, а лише сприяють реалізації товарів. До таких суб’єктів належать торгово-посередницькі організації, а саме фірми- стокісти та брокери.

Торгово-посередницькі організації, що не набули прав власності на товар, а лише сприяють реалізації товарів.

Фірми-стокісти здійснюють за договором комісії продаж товару певного експортера. Як правило, стокісти мають власні склади. Вони купують і продають товар від свого імені та за свій рахунок. Однак на відміну від товару,

що отримує дистриб’ютор, право власності на цей товар зберігається за іноземним постачальником.

Брокери укладають договори від імені та за рахунок власника товару. На біржах товари продаються здебільшого за посередництвом брокерів. Вони діють як фірми, що нерідко мають свою філіальну мережу, або як незалежні брокери. Роль брокерів на ринку визначається досконалим знанням попиту і пропозиції на певні товари і здатністю оперативно виконувати доручення.