Правомочності суб’єктів торговельної діяльності щодо географічного зазначення

Правові основи набуття інтелектуального права власності на географічне зазначення визначені у ст. 501-504 ЦК України.

Географічне зазначенням походження товару - це назва країни, населеного пункту, місцевості чи іншого географічного об’єкта, яка використовується для позначення товару, особливі властивості якого винятково чи здебільшого визначаються характерними для певного географічного об’єкта природними чи людськими факторами або тими й іншими факторами одночасно. В Україні правове регулювання відносин, пов’язаних з географічним зазначення, передбачено Цивільним Кодексом, спеціальним Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. та Паризькою Конвенцією про охорону промислової власності, яка включила географічне зазначення до об’єктів промислової власності (ст. 1).

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», термін зазначення походження товару об’єднує такі поняття, як просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару.

Просте зазначення походження товару - це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано визначає географічне місце походження товару.

Термін «кваліфіковане зазначення походження товару» об’єднує такі поняття, як назва місця походження товару та географічне зазначення походження товару. Назва місця походження товару - назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, здебільшого зумовлені характерними для певного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для певного географічного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження товару - назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, зумовлені здебільшого характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Найменування місця походження товару набуває значення лише за умови його державної реєстрації в установленому чинним законодавством порядку або завдяки міжнародним договорам держави. Правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів надається на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації, правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання.

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послуги і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими

державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Товар, позначений географічним зазначенням, повинен мати відповідні властивості, які виключно чи здебільшого зумовлені характерними для певного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов із характерним для певного географічного місця людським фактором. При цьому виробництво або видобування і переробка товару, позначеного цим зазначенням, мають здійснюватися у межах цього географічного місця. Якщо властивості і якості товарів із місцем їхнього виробництва не пов’язані, позначення товарів, що збігаються з назвами географічних місць, географічними зазначеннями визнаватися не можуть⁷.

Відповідно до ст. 502 ЦК України, суб’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

Права інтелектуальної власності на географічне зазначення, що належать окремим суб’єктам права інтелектуальної власності на географічне зазначення, встановлюються законом.

Відповідно до ст. 504 ЦК України право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним на всій території України. Право на використання зареєстрованого зазначення походження товарів чинне упродовж 10 років, починаючи від дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності. Цей строк розглядається законом як початковий період охорони прав. Він може тривати безстроково, оскільки власник свідоцтва має право неодноразово продовжувати його чинність в порядку, врегульованому ст. 15 Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів».

Власник свідоцтва на право використання зазначення походження товарів, крім заяви визначеної форми, має подати висновок компетентного органу, який підтверджує, що він виробляє товари у географічній місцевості, зазначеній в Державному реєстрі, а характеристики товару відповідають тим, що зазначені в Державному реєстрі.