Тема 6. Використання прав інтелектуальної власності у торговельній діяльності

Під час вивчення теми ви зможете:

визначити правові засади інтелектуальної власності в Україні;

дати поняття інтелектуальної власності;

визначати об’єкти прав інтелектуальної власності у сфері торгівлі;

визначити засоби індивідуалізації суб’єкта підприємницької діяльності;

розуміти правомочності суб’єктів торговельної діяльності щодо використання торговельної марки (знак для товарів і послуг);

визначити характерні ознаки комерційного (фірмового) найменування;

визначити, що є правами інтелектуальної власності на географічне зазначення;

розуміти, яка інформація є комерційною таємницею;

ознайомитися з майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

Правові засади прав інтелектуальної власності в Україні врегульовані Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про державну таємницю», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦК України та іншими законами.

Право інтелектуальної власності складається з особистих немайнових і (або) майнових прав. До особистих немайнових прав належить право: вимагати зазначення свого імені у зав’язку з використанням твору, якщо це практично можливо; забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору; обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору; на недоторканність твору та ін. Суб’єкти права інтелектуальної власності також можуть мати особисті немайнові права.

Майновими правами інтелектуальної власності, відповідно до ст. 424 ЦК України, визнаються:

право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання та ін.

Власник майнових прав може володіти, користуватися та розпоряджатися ними на свій розсуд. Майнові права

інтелектуальної власності збігаються з майновими правами права власності.

Майнові права інтелектуальної власності на відповідний об’єкт можуть бути передані суб’єктом права інтелектуальної власності будь-якій іншій особі, яка стає суб’єктом цього права. При цьому суб’єкт права власності на матеріальний носій, в якому було втілено цей об’єкт інтелектуальної власності, не змінюється. Аналогічно, перехід права власності наріч не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, до об’єктів права інтелектуальної власності належать:

літературні та художні твори;

комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних);

комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні (знаки для товарів і послуг) і географічні зазначення, комерційні таємниці.

Вищеперераховані об’єкти права інтелектуальної власності можна поділити на групи, кожна з яких характеризується певними методами правової охорони, що пов’язано з особливостями створення та юридичною природою цих об’єктів.

До першої групи належать літературні і художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Відносини, пов’язані зі створенням і використанням цих об’єктів, регулюються інститутом інтелектуальної власності, який має назву «авторські і суміжні права».

Другу групу становлять такі об’єкти, як винаходи, корисні моделі і промислові зразки, які знаходяться під захистом патентного права.

Третю групу становлять засоби індивідуалізації учасників торговельної діяльності, виробленої продукції (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення), які належать до комерційних позначень.

До четвертої групи належать нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності - наукові відкриття, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці.

У сфері торгівлі суб’єкти господарювання найчастіше використовують об’єкти інтелектуальної власності третьої групи, які є засобами індивідуалізації учасників торговельної діяльності, виробленої продукції, а також належать до комерційних позначень.