Тема 3. Правові засади державного регулювання торговельної діяльності

1. Засоби державного регулювання торгівлі в Україні.

2. Державне регулювання безпечності та якості харчових продуктів.

3. Правові основи стандартизації та сертифікації у сфері торгівлі.

4. Правові засади регулювання цін і ціноутворення у сфері торгівлі.

5. Державний нагляд та контроль за торговельною діяльністю.

Під час вивчення теми ви зможете:

• визначити механізми правового регулювання торговельної діяльності, а також мету встановлення державних засобів регулювання;

• визначити правові засади безпечності та якості харчових продуктів;

• розкрити поняття сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність та порядок сертифікації;

• ознайомитися із законодавством про ціни і ціноутворення;

• знати порядок позначення роздрібних цін на товари;

• визначити підстави притягнення до юридичної відповідальності за недотримання цінової політики в торгівлі;

• ознайомитися із загальними підставами здійснення перевірок;

• визначити підстави та порядок проведення перевірок Держспоживінспекцією України.

1. Засоби державного регулювання торгівлі в Україні

Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання торговельної діяльності. Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України, основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання є:

• державне замовлення;

• ліцензування, патентування і квотування;

• сертифікація та стандартизація;

• застосування нормативів та лімітів;

• регулювання цін і тарифів;

• надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

• надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Аналізуючи перелік наведених у статті основних засобів державного регулювання, слід також звернути увагу на те, що не завжди об’єктом такого регулювання є безпосередньо торговельна діяльність. Щодо певних засобів (наприклад, надання інвестиційних, податкових пільг, дотацій, компенсацій тощо), здійснення державного регулювання стосується надання окремого статусу суб’єктам господарювання, завдяки чому вони отримують певні переваги і реалізують їх у процесі здійснення господарської діяльності. Ось чому об’єктом державного регулювання є безпосередньо або опосередковано торговельна діяльність суб’єктів господарювання. Саме цей критерій може бути однією з підстав для розмежування правової природи наведених засобів державного регулювання і віднесення їх до групи об’єктивних (ліцензування, патентування, сертифікація торговельної діяльності тощо) чи статусних (надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій) засобів державного регулювання торговельної діяльності.

Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання торговельної діяльності

визначаються як ГК України, так і спеціальними нормативними актами у відповідних сферах, а також програмами економічного і соціального розвитку.

Спеціальні нормативно-правові акти з питань державного регулювання торговельної діяльності сприяють: закріпленню умов, обсягів, сфери та порядку застосування окремих видів засобів державного регулювання торговельної діяльності; врегулюванню питання щодо встановлення та скасування пільг і переваг у торговельній діяльності окремих категорій суб’єктів господарювання.

До спеціальних нормативно-правових актів з питань державного регулювання господарської діяльності належать Закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000, «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90, «Про стандартизацію» від 17.05.2001, «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 24.10.2002 № 191-IV, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. № 113/98-ВР та ін.