1.4. Форми грошей та їх еволюція

У процесі своєї еволюції гроші мали вигляд: повноцінних (товарні і металеві); неповноцінних – паперові і кредитні.

Повноцінні – це гроші, номінальна вартість яких відповідає вар-

т­ості благородного металу, що міститься в них. Вони виконують усі функ­ції грошей і є загальним еквівалентом.

Еволюція повноцінних грошей подана на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Еволюція повноцінних грошей

Поява товарних грошей привела до безлічі товарів, що претен­ду­вали на роль грошей. Роль загального еквівалента закріпилася за бла­городними металами – золотом і сріблом: це відбувалося завдяки таким їх фізичним якостям, як однорідність, портативність, транспортабель­ність, довговічність, одноманітність тощо.

Неповноцінні гроші включають кредитні гроші (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Еволюція неповноцінних грошей

Паперові гроші – грошові знаки, що випускаються для покриття бюджетного дефіциту і зазвичай нерозмінні на метал, але наділені державою примусовим курсом.

Депозитні гроші  це вид кредитних грошей, що створюються на ос­нові банківських вкладів і системи спеціальних розрахунків, які здій­снюються між банками шляхом переносу сум з одного рахунка на інший.

Квазігроші (або майже гроші) – це специфічні грошові форми, у яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загально­прий­нятих, стандартних форм. З їх допомогою можна розраховуватися за товари і послуги спрощеним методом.

Електронні гроші  це безготівкові розрахунки між продавцями і по­купцями, банками і клієнтами, що здійснюються за допомогою комп’ю­тер­ної мережі, систем зв’язку з використанням способів кодування інфор­мації та її автоматизованої обробки.

Пластикові картки – це вид платежів за дебетом в тому розумінні, що після підписання платником документа або повідомлення ним про свою згоду електронним каналом одержувач платежу або його банк одер­жують від банку платника необхідну суму шляхом дебетування його рахунка.

У 30-х рр. ХХ ст. кредитні гроші перестали обмінюватися на золо­то і срібло – відбувся процес демонетизації золота. Причинами демо­не­ти­зації золота є: 1) заміна товарного виробництва на усус­пільнене вироб­ництво; 2) витіснення золота кредитними грішми з обігу в розряд скарбів; 3) не відповідність золотих грошей економічним по­требам і перетворення їх на "золоті пута", що стримують експансію монополій і под.

1.5. Поняття про функції грошей та їх еволюція

Гроші виконують п’ять функцій: міри вартості; засобу обігу; засобу утво­рення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Функція міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кіль­кість витраченого на їхнє виробництво суспільно необхідної праці. За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і сріб­ло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей.

Формою прояву вартості товару є його ціна. Однак вартість товару перетворює мінові відносини в можливість кількісних оцінок за допомо­гою грошей.

Функція засобу обігу. Особливість функції грошей як засобу обігу поля­гає в тому, що цю функцію виконують, по-перше, реальні, або готівкові гроші, а по-друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші. На сьогод­ні, коли золото демонетизується, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують як купівельний засіб і як засіб пла­тежу: якщо продаж одного товару і купівля іншого не переривається, обіг товарів від­бу­ва­ється на основі грошей як купівельного засобу. Якщо ж відбувається роз­рив у часі між купівлею і продажем товарів, гроші висту­пають основою платежу.

Функція засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень.

Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реаль­ні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші є загальним втіленням багат­ства, то виникає прагнення до їх накопичення. Але для цього необхідно перервати продаж одного товару і купівлю іншого товару. У цьому про­цесі гроші випадають з обігу і перетворюються на "золоту лялечку", тобто в скарб.

Особливість кредитних грошей як засобу накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі постійного обігу. Якщо вони осі­дають у скринях, то перетворюються з грошей у паперові символи.

Функція засобу платежу. Ця функція виникла в результаті розвит­ку кредитних відносин у капіталістичному господарстві. У цьому випадку гроші використовуються під час:

продажу товарів у кредит, необхідність якого пов’язана з неоднако­ви­ми умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього виробництва і обігу, сезонним характером виробництва;

виплати заробітної плати робітникам та службовцям.

Отже, гроші, виконуючи функцію засобу платежу, мають свою специфічну форму руху, відмінну від форми руху грошей як засобу обігу.

Функція світових грошей. Ця функція грошей виникла в капіта­лістич­них формаціях, але набула повного розвитку зі створенням світо­вого ринку. На цьому ринку гроші скидали "національні мундири", тобто виступали у вигляді зливків золота (995 проби). Паризькою угодою 1867 року єдиною формою світових грошей було визнане золото.

Таким чином, у сучасній економічній системі, яка постійно підда­ється дії інфляційних факторів, гроші виконують наступні функції:

посередника під час обміну товарами і послугами. Вони рухаються назустріч потокові товарів і послуг, а також факторів виробництва;

одиниць рахунка, тобто з їх допомогою оцінюються всі товари і послуги, а саме національний обсяг виробництва, економічне станови­ще нації, її успіхи і невдачі. У сучасних умовах гроші ніяк не пов’язані із золотом, на їхню купівельну спроможність у першу чергу впливає кількість власних грошей в обігу;

засобом накопичення багатства, оскільки гроші, безперечно, зруч­ніші для збереження, ніж будь-які інші товари (тільки в тому випадку, якщо купівельна спроможність їх не знижується).