2. Дібрати 10 слів зі зміненим наголосом у словах

Атлас (збірник географічних карт) і атлас (блискуча тканина)

озера (Р в. одн.) і озёра (Н. в. мн.),

пісні (Р в. одн.)і пісні(Н. в. мн.)

Орган (частина організму) й орган (музичний інструмент)

скликати (док. вид дієсл.) і скликати (недок. вид дієсл.)

Плачу (від плакати) і плачу (від платити)

батьків (кого?, імен.) і батьків {чий?, прикм.) – різні частини мови

Вигода (користь) і вигода (зручність)

дзвони (імен.) і дзвони (дієсл.)

ні з ким (немає з ким) – ні з ким (із жодною людиною);

ні за що (немає за що) – ні за що (ні за яку ціну)

3)

Слова з подвійним наголосом: алфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди' — за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний, переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж. вимова, виразний (у значенні чіткий, ясний), корисний, мабуть

Проблемні випадки наголошування

асиметрІя, борОдавка, бюллетень, вимОга, вимОва, вИпадок, вітчИм, граблІ, горошИна, грОшей,,, дІтьми, довІдник, дочкА (але дОнька), заіржАвіти, зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння), діалОг

каталОг, квартАл, кропивА, кУрятина, мАркетинг, ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний), одноразОвий, Олень, отАман,,перЕпис, псевдонІм,рАзом,серЕдина, симетрІя,спИна,фартУх,фенОмен,цемЕнт,цЕнтнер,чорнОслив.

4)

Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою.

Виразність мовлення — це такі особливості його структури, які підтримують увагу та інтерес слухачів або читачів.(інтонація, логічний наголос, милозвучність)

Внутрішнє мовлення. - спосіб формування й формулювання думки.

дефіні́ція (від лат. definitio) — роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття.

Антифра́зис (грец. ἀντίφρασις — «протиріччя») — різновид тропа, стилістичний прийом, що полягає у вживанні слова або словосполучення в протилежному значенні, зазвичай в іронічному.

Мовето́н (від фр. mauvais ton — поганий тон) — поведінка, манери та вчинки, не прийнятні в пристойній спільноті; невихованість щодо певних критеріїв.

Ідіолект (від грец. ἴδιος — свій, своєрідний, особливий + (діа)лект) — сукупність формальних та стилістичних особливостей, властивих мовленню окремого носія певної мови

Метамова(У логіці і лінгвістиці, ) — мова, що використовується для описання інших мов (вихідні мови).

До́каз — інформація, що слугує підтвердженням певних обставин.

доречність мови – це така ознака культури мовлення, яка організовує його точність, логічність, виразність, чистоту і т.ін., вимагає такого добору мовних засобів, які відповідають змістові та характерові експресії повідомлення. 

Доречність мовлення-це врахування ситуації мовлення, комунікативних завдань, складу слухачів (читачів), їхнього стану, настрою, зацікавлень.

ДОСТАТНІСТЬ МОВИ - комунікативна якість мови, яка виражає по­няття кількості мовної інформації і відповідає вимогам певного функціо­нального стилю літературної мови, логічній завершеності думки.

ДОСТУПНІСТЬ Мовлення - ; здатність даної форми мови бути зрозумілою комунікантам, полегшувати сприйняття вира­женої інформації; відповідність повідомлення комунікативній сприйнятли­вості.

Псевдонауковіть (від грец. ψευδής — «помилковий» + наука;)— навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є.

естетичнІСТЬ мови - творча діяльність народу, сума

почуттів, які він вклав у неї, й полягає у здатності збуджувати

естетичні смаки й оцінки.

Науковий етикет - сукупність правил діяльності та поведінки, які забезпечують дотримання основних принципів наукової етики

Здобувач - особа, що має вищу освіту та прикріплена до організації або установи, які мають аспірантуру(ад'юнктуру) і (або) докторантуру, і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі (ад'юнктурі), або особа, яка має вчений ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Ключове́ сло́во — слово, або сталий вислів природної мови, яке використовується для вираження деякого аспекту змісту документа (або запиту); слово, яке має істотне смислове навантаження

Культу́ра мо́ви — рівень володіння нор­мами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майс­терне використання мовно-виражальних засо­бів залежно від мети й обставин спілкування.

Культу́ра мо́влення — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставинспілкування.

Культура наукової  мови –ознайомлення із сучасною мовною науковою картиною світу, сприяєформуванню основ індивідуальної мовної компетентності, що забезпечить конкурентоспроможність майбутнього фахівця на сучасному ринку праці. (???)

 мовленнєвою компетенцією - вміння адекватно й доречно, практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, міркування тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні засоби (невербальну знакову систему) та інтонаційні засоби виразності мовлення

Мовна стійкість — намір та поведінка особистості^[1] чи групи людей^[2] спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою послугується співрозмовник.

Мовне чуття (за О.Леотьєвим) – це здатність визначати, розпізнавати, опановувати мовні явища, відчувати їх зв'язок, відтінки слів, наслідувати норми мови

Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.

Наукова Тема — це  завдання, що охоплює певну частину наукового дослідження

науковий керівник – досвідчений педагог і вчений, який може допомогти визначитися з темою, вибрати методики дослідження, дати поради з організації експерименту, а можливо, порекомендувати деяку необхідну літературу. 

науковий консультант - кандидат наук, який за своїм статусом не може бути науковим керівником, але надавав значну допомогу в підготовці роботи

Комунікативна стратегія (грец. Stratos — військо і ago — веду) (КС) — когнітивний процес, тобто глобальний рівень усвідомлення ситуації, в якому мовець співвідносить свою комунікативну мету з конкретним мовним вираженням.

5. а) а вірніше сказати – а правду кажучи

Агентство горящих путівок – агентство (агенція)горящих( гарячих) путівок

Аналогічні попереднім – аналогічні до попередніх

Багатоманітне життя – різноманітне життя

Багатообіцяюча розмова –обнадійлива розмова

Багатообіцяючий працівник – перспективний або так як є( той, що багато обіцяє)

Безвихідне положення – безвихідне становище

Безуспішно- без успіху, безрезультатно

Більше всього – понад усе,більше за все

Більше ніж двісті років – понад двісті років

Більше року – понад рік

Більше того – щобільше, мало того, ба

Біля п’яти відсотків – близько п’ять відсотків

Ближчим часом – в найближчий час

Божа корівка – сонечко, зозулька

Був учителем –учителював (вчителював)

Був секретарем – секретарював

Була не була – що буде, те буде

В багатьох відношеннях - ???

У більшості випадків – здебільшого, переважно

6-б) в письмовій формі, вправляти мізки

Вражаюча звістка - приголомшлива звістка

вражаюча сила слова – приголомшлива сила слова

в свою чергу- зі свого боку,своєю чергою

втратити свідомість або ЗНЕПРИТОМНІТИ