3. Підтримання честі та гідності, професійна компетентність, незалежність і самостійність.

Правила та вимоги, що регулюють службову діяльність та професійну поведінку прокурорів, зокрема, визначені у Розділі І “Основні обов’язки” Європейських інструкцій з питань етики та поведінки прокурорів (2005), де зазначається, що прокурори повинні завжди та за будь-яких умов:

• здійснювати свої обов’язки відповідно до національного та міжнародного законодавства;

• справедливо, неупереджено та оперативно виконувати свої функції;

• поважати, захищати та підтримувати людську гідність та людські права;

• брати до уваги те, що вони діють від імені та в інтересах суспільства;

• намагатися знаходити справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та інтересами і правами індивідуума.

Важливо підкреслити, що згідно зі ст. 4 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури професійна діяльність прокурора ґрунтується на загальновизнаних морально-етичних принципах:

• верховенства права та законності;

• поваги до прав і свобод людини і громадянина;

• незалежності та самостійності;

• політичної неупередженості та нейтральності;

• толерантності;

• рівності перед законом, презумпції невинуватості;

• справедливості та об’єктивності;

• професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури;

• конфіденційності;

• прозорості службової діяльності;

• утримання від виконання незаконних рішень чи доручень;

• недопущення конфлікту інтересів;

• компетентності та професіоналізму;

• зразковості поведінки та дисциплінованості.

Крім того, Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури закріплює, що при виконанні службових обов’язків прокурор зобов’язаний:

– ставитися до прав людини як до вищої соціальної цінності;

– поважати і захищати права, свободи, гідність громадян відповідно до загальнолюдських принципів моралі, вітчизняних та міжнародних правових норм;

– глибоко розуміти соціальну значущість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством і державою у забезпеченні правової захищеності громадян;

– помірковано і гуманно використовувати владні повноваження у відповідності з принципами справедливості та законності.

Прокурор повинен підтримувати честь і гідність своєї професії, свою професійну компетентність на належному рівні. У своїй діяльності завжди відповідати найвищим етичним вимогам, сумлінно виконувати службові обов’язки.

Керівникам прокуратури слід особливо зважати на те, що у прийнятті конкретних рішень прокурор має бути самостійним та:

– керуватися лише вимогами закону, морально-етичними принципами професії та своїми переконаннями;

– відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, зовнішнього та політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації;

– утримуватися від дій чи поведінки, що заважали б належним чином виконувати свої повноваження і були б несумісними з прокурорською діяльністю;

– бути політично неупередженим, виключити можливість впливу чи тиску на свою професійну діяльність органів влади та місцевого самоврядування, посадових осіб, а також рішень, програм та дій політичних партій або інших громадських об’єднань, їх органів.

Керівнику прокуратури потрібно особливо акцентувати увагу на тому, що прокурор повинен діяти в межах повноважень, визначених законом, справедливо та об’єктивно, зокрема:

• розпочинати кримінальне провадження лише за наявності законних для того підстав та припиняти провадження, якщо розслідування вказує на необґрунтованість чи незаконність підозри; також враховувати всі обставини у справі, включаючи ті, що стосуються підозрюваного (обвинуваченого), незалежно від того, чи є вони доказами вини або невинуватості останнього;

• унеможливити надання до суду доказів, отриманих з джерел або за допомогою методів, що суперечать закону. У разі встановлення таких фактів вживати необхідних заходів з метою притягнення до передбаченої законом відповідальності особи, що отримала та надала такий доказ (доказів);

• не допускати, щоб особисті почуття, родинні зв’язки, упередженість, ворожість або дружба впливали на прийняття рішення. Запобігати конфліктам між власними інтересами та інтересами служби, а в разі виникнення ситуації, коли особиста зацікавленість перешкоджає виконанню посадових обов’язків, повідомити про це безпосередньому керівникові для запобігання або врегулювання конфлікту інтересів (ст. 46-4 Закону України “Про прокуратуруˮ);

• не входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств, організацій, спілок, об’єднань кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Також керівник прокуратури має суворо стежити за дотримання підлеглими обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, та не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі:

1) не використовувати для сприяння своїм особистим інтересам, інтересам родини або інтересам інших осіб інформації, яка стала відомою під час виконання професійних обов’язків;

2) не сприяти фізичним та юридичним особам, з використанням свого службового становища, у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою одержання для себе, своїх родичів або інших осіб матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг;

3) не використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного та іншого забезпечення в особистих інтересах, а також в інших цілях, не пов’язаних з виконанням професійних обов’язків;

4) не приймати подарунки, знаки поваги, винагороди, не отримувати якусь користь, заохочення чи гостинність у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків, зокрема, від осіб, які можуть скомпрометувати чесність, справедливість, авторитетність, професійну принциповість та неупередженість прокурора тощо.

Керівник прокуратури зобов’язаний забезпечувати конфіденційність інформації, яку отримано під час виконання професійних обов’язків, крім тих випадків, коли законом передбачено право чи обов’язок оприлюднювати таку інформацію. Особливу увагу слід приділяти забезпеченню таємниці у сфері підприємницької та банківської діяльності, розголошення якої може завдати істотних матеріальних збитків суб’єктам підприємницької діяльності.

Професійна робота будь-якого фахівця пов’язана з дотриманням етичних норм взаємовідносин з колегами, підлеглими, громадянами. Дотримання етики ділових відносин є одним з основних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, керівника, так і організації в цілому.

Прокурори зобов’язані підтримувати свою компетентність на належному рівні. Передбачається, що всі вони добре орієнтуються у основних галузях права і законодавства. При цьому існує необхідність в систематичному вдосконаленні рівня знань. Специфіка даної професійної діяльності вимагає:

1) високого рівня розумових здібностей;

2)здатності до правового аналітичного і абстрактного мислення;

3) інтелектуальної допитливості;

4) чіткого вираження своїх думок (здорового міркування, обґрунтованості дій);

5) знань про логічні помилки в міркуваннях і можливості їх запобігання.

Крім того, підтримання кваліфікації припускає звернення, поряд з питаннями права і законодавства, до етичних категорій, які супроводжують діяльність із забезпечення законності та правопорядку.

Прокурорсько-слідчі працівники повинні уникати будь-якого незаконного впливу на їх діяльність. Вони не мають права використовувати своє посадове положення в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб. Наприклад, забороняється використовувати свою посаду для надання допомоги друзям чи членам сім’ї та ін.

Прокурори зобов’язані зберігати професійну таємницю щодо інформації, отриманої ними при виконанні своїх обов’язків. Вони не мають права робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, що знаходяться у провадженні органів прокуратури, піддавати сумніву прокурорську роботу, а також повинні вимагати аналогічної поведінки і від працівників апарату органів прокуратури.

Робота прокурора передбачає наявність у нього специфічних властивостей характеру. Це, насамперед:

1. глибока переконаність у справедливості і великій соціальній значущості справи, якій він себе присвятив;

2. відповідна націленість на досягнення поставленої мети, підкріплена активною і послідовною діяльністю;

3. високі вольові якості.

Водночас, враховуючи великий обсяг владних повноважень, якими наділений прокурор, його обов’язок – ефективно і виключно обачливо користуватися ними, сумлінно аналізувати всі обставини справи, ретельно зважувати всі «за» і «проти», бути об’єктивним, не піддаватися обвинувальному ухилу, виконання злочинних наказів керівника, проникати у сутність правових, соціальних явищ, мати мужність визнати свої помилки і виправити їх.

Можна зазначити, що характер трудової діяльності прокурора цілком обумовлений її особливим об’єктом, що створює своєрідні умови для реалізації загальних принципів моралі, а також особливим змістом професійного обов’язку, що випливає із специфіки покладених на нього завдань, неможливості детальної регламентації його праці, яка перебуває у безпосередньому зв’язку з постійним усвідомленням та обранням морально допустимих засобів її реалізації.

Моральні вимоги визначають поведінку прокурорів як у сфері службової діяльності, так і в позаслужбовому повсякденному житті. Будь-які їх дії мають відповідати закону, його суті, а тому й моральним цінностям, на яких базується закон. Перекручення закону, відхід від нього, неадекватне його тлумачення й застосування є аморальним за своєю суттю. Аморальним є не лише свідоме порушення закону, а й неправильні, протизаконні дії і рішення, обумовлені поверховими знаннями, некомпетентністю, неорганізованістю, відсутністю поваги до права, внутрішньою недисциплінованістю чи безвідповідальністю.

Функції, які покладаються на прокуратуру, є не тільки правовими, але й соціальними, оскільки спрямовані на впровадження принципу верховенства права і додержання законності, забезпечення охорони та захисту прав і свобод людини загалом і соціально вразливих верств населення зокрема, а також осіб, які перебувають у місцях, де дотримання їх прав не може бути під контролем громадськості. Від ефективного виконання цих завдань залежить рівень демократії в державі, життя, здоров’я, честь і гідність сотень тисяч громадян українського суспільства.

Отже, як зазначалось, прокуратура є одним з найважливіших правоохоронних органів. З огляду на вищезазначені соціальні функції та повноваження прокуратури, її високе соціальне призначення, до осіб, які обіймають посади прокурорів, а особливо керівників прокуратури, висуваються високі моральні критерії. Передусім це – велика повага до прав та свобод людини, людинолюбство, безкорисливість, неупередженість, вміння застосувати принцип правової рівності громадян перед законом.

Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.

Прокурор та слідчий є представниками такого виду діяльності, до яких пред’являються особливі вимоги і за межами їх професійної діяльності (в громадських місцях, в побуті тощо). Через глибокий моральний зміст такої діяльності прокурорсько-слідчі працівники постійно знаходяться у зоні підвищеної уваги з боку представників громадськості. Та поведінка, яка для членів інших професійних груп часто залишається непоміченою, для прокурорсько-слідчих працівників може мати негативні наслідки.

У зв’язку з цим прокурорсько-слідчі працівники мають дотримуватись моральних та етичних правил поведінки у своїй професійній діяльності та приватному житті заради зміцнення авторитету органів прокуратури в суспільстві. Керівник прокуратури та кожний прокурорсько-слідчий працівник має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.