- •1.Місце “Міжнародної економіки” в економічній науці: причини виокремлення “Міжнародної економіки” у самостійну дисципліну; рівні відкритості економіки; показники відкритості економіки.
- •3.Меркантилізм: сутність; значення; обмеженість.
- •4.Теорія абсолютних переваг: сутність; позитивні риси та обмеженість.
- •5.Теорія співвідношення чинників виробництва: сутність; значення; сучасне тестування.
- •6.Теорія порівняльних переваг : сутність, значення та обмеженість.
- •7.Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія економії на масштабах виробництва; теорія представницького попиту; теорія життєвого циклу продукції.
- •8.Структура міжнародної торгівлі: сутність географічної структури, сутність товарної структури.
- •10.Зустрічні потоки товарів та послуг, що створюють міжнародну торгівлю: експорт; імпорт; торговельне сальдо; торговельний обіг; умови торгівлі.
- •11.Специфічні риси міжнародної торгівлі: перерахувати специфічні риси міжнародної торгівлі та розкрити їх сутність .
- •12.Основні типи торгової політики: мета зовнішньоторговельної політики, сутність політики свобідної торгівлі, сутність протекціонізму та його форми .
- •13.Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: митний тариф, мита та їх функції, види мит: за способом стягнення; за об’єктом обкладання, за характером, за походженням.
- •2.За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •14.Приховані методи торговельних обмежень: призначення, технічні бар’єри, внутрішні податки та збори, державні закупівлі, вимоги до місцевих компонентів.
- •15.Кількісні обмеження як нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: Квотування; Ліцензування; «Добровільне обмеження експорту».
- •16.Фінансові методи торгових обмежень: сутність демпінгу та його види, сутність субсидій, визначення експортних субсидій та форми їх надання.
- •17.Світовий ринок послуг: сутність послуг та способи надання послуг у міжнародній торгівлі, структура світового ринку послуг.
- •20 Міжнародні портфельні інвестиції: сутність, мотивація здійснення міжнародних портфельних інвестицій, структура міжнародного інвестиційного портфеля.
- •21 Прямі іноземні інвестиції: сутність; основні чинники прямого іноземного інвестування; технологічний трансферт.
- •22 Наслідки прямих іноземних інвестицій: вплив піі на: добробут окремих груп населення; приймаючі країни; країни-інвестори.
- •23 Міжнародний рух позичкового капіталу: визначення міжнародного кредитування та запозичення, значення та ефективність міжнародного кредиту, причини виникнення міжнародної заборгованості.
- •24 Зовнішній борг країни: визначення зовнішнього боргу, структура довгострокових зобов’язань країни, реструктуризація боргу.
- •26 Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів: Сучасні центри притягання робочої сили; наслідки для країн, що приймають робочу силу; наслідки для країн-експортерів робочої сили.
- •28 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами: сутність інжинірингу, чинники розвитку цієї торгівлі, особливості ринку інжинірингових послуг .
- •29 Міжнародна торгівля ліцензіями: визначення ліцензії; сучасний стан та чинники зростання торгівлі ліцензіями; об’єкти ліцензій
- •31 Міжнародна економічна інтеграція: визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція». Чинники міжнародної економічної інтеграції. Сутність рівнів міжнародної економічної інтеграції.
- •34 Північноамериканська угода про вільну торгівлю (нафта): передумови та мета створення, стан та особливості сучасного розвитку.
- •35 Латиноамериканські інтеграційні процеси: специфіка діяльності Андської групи, каріком, меркосур.
- •36 Економічна інтеграція в Азії: особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, особливості діяльності Асоціації Південно-Східної Азії
- •37. Валюта та її види: визначення поняття «валюта», національна валюта, іноземна валюта, міжнародна (регіональна) валюта, резервна валюта.
- •38. Валютний курс: сутність “обмінного валютного курсу”; котирування та методи котирування, базова валюта та валюта котирування.
- •39. Фіксовані валютні курси: визначення, способи фіксації , переваги та недоліки.
- •40. Плаваючі та компромісні валютні курси: сутність, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів , визначення та види компромісних валютних курсів.
- •41. Крос-курс та тристоронній арбітраж: сутність крос-курсу; сутність тристороннього арбітражу.
- •43. Чинники, що впливають на валютний курс: довгострокові чинники у сфері національного виробництва та у сфері обігу.
- •44. Міжнародні розрахунки: Визначення поняття «міжнародні розрахунки», специфіка здійснення міжнародних розрахунків, чинники, що впливають на міжнародні розрахунки
- •45. Форми міжнародних розрахунків: сутність інкассо, сутність акредитива, особливості міжнародних розрахунків.
- •46. Платіжний баланс: сутність та функції, обмінні та односторонні зовнішньоекономічні операції.
- •47. Чинники, що впливають на стан платіжного балансу: темп інфляції; реальний рівень зростання ввп; рівні відсоткових ставок; валютний курс “спот”.
- •48. Принципи складання платіжного балансу: визначення платіжного балансу, принципи: резидентства, подвійного запису, єдиної оцінки, одночасної реєстрації зовнішньоекономічної операції.
- •49. Структура платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій.
- •50. Балансування статей платіжного балансу: визначення понять «активний» та «пасивний» платіжний баланс, балансування балансу по поточним операціям, балансування загального балансу
- •52. Система золотого стандарту: сутність; основні принципи; недоліки.
- •53. Система золотовалютного стандарту: сутність, характерні риси, недоліки.
- •54. Бреттон-Вудська валютна система: сутність; основні принципи; недоліки.
- •55. Ямайська валютна система: характерні риси Ямайської валютної системи, реально діючий режим валютного курсу за цією системою.
- •Міжнародні фінансові потоки: визначення, канали руху, чинники, що впливають на їх обсяг та напрями.
- •57.Світовий фінансовий ринок: визначення, структура та характерні риси світового фінансового ринку.
- •58.Світова фінансова система: визначення, основні компоненти, учасники.
- •59.Фінансова глобалізація: сутність, основні рушійні сили: фінансова інтеграція, система міжнародних фінансових інститутів, фінансові інновації .
- •60. Світові фінансові центри: Умови, що необхідні для виникнення світового фінансового центру. Характерні особливості Лондону, Нью-Йорку, Токіо як головних фінансових центрів світу.
- •61. Офшорні центри в системі світових фінансових центрів: Поняття «офшорний центр». Характерні риси офшорного центру. Основні типи офшорних центрів.
- •62. Міжнародний валютний ринок: визначення валютного ринку, характерні риси валютного ринку функції валютного ринку, учасники, основний товар.
- •63. Структура міжнародного валютного ринку залежно від рівня організації: характерні риси біржового та позабіржового валютного ринку.
- •Валютний спотовий ринок: сутність спотового ринку; обмінний курс “спот ”; “спред”.
- •65.Форвардний ринок: сутність форвардного ринку; форвардний курс; мета форвардних операцій.
- •66.Валютні опціони: сутність, характерні риси, опціони колл і опціони пут.
- •67.Валютні ф’ючерси: сутність, відмінність від форвардних контрактів.
- •68.Ринок євровалют: визначення, специфіка ринку, головна привабливість.
- •69.Міжнародний кредитний ринок: сутність міжнародного кредитного ринку, суб’єкти міжнародного кредитного ринку, види міжнародних кредитних операцій банків.
- •70.Форми міжнародного кредитування: за предметом зовнішньоекономічної угоди, за термінами, за типом кредитора, за валютою займу.
- •71.Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту: вартість кредиту, термін кредиту, валюта кредиту та валюта платежу, вид забезпечення, чинники ,що впливають на ці умови.
- •72.Ринок єврокредитів: сутність, види єврокредитів, головні ознаки єврокредитів.
- •73. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються: мета модр та форми надання, суб’єкти модр, проектна та позапроектна допомога.
- •75. Міжнародний ринок акцій: структура мра залежно від рівня економічного розвитку країн, сутність іноземних акцій та євроакцій, сучасний стан мра.
- •76. Міжнародний ринок депозитарних розписок : визначення др, переваги випуску др, види др.
- •77. Міжнародний ринок облігацій: характеристика іноземних облігацій, характеристика єврооблігацій , сучасний стан мро.
- •78. Міжнародний ринок фінансових деривативів: сутність фінансових деривативів, типи базових активів, до яких прив’язані деривативи, основні типи контрактів, стан міжнародного ринку деривативів.
- •79. Регулювання міжнародної торгівлі сот: головна мета; завдання; головні принципи міжнародної торговельної системи.
- •80. Регулювання міжнародної торгівлі товарами у гатт сот: мета гатт та правила регулювання торгівлі товарами.
- •81. Регулювання міжнародної торгівлі: юнктад: мета; завдання; напрями діяльності.
- •82. Регулювання міжнародної торгівлі: Міжнародний торговельний центр: мета; завдання; напрями технічної допомоги в розвитку експорту
- •83. Регулювання міжнародної торгівлі: юнсітрал: мета; завдання; напрями розробки законодавства
- •84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.
- •85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.
- •86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.
- •87. Міжнародна організація праці: головна мета; функції.
- •88. Регулювання міжнародної макроекономіки: мвф: основні цілі; групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів, кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога, емісія сдр.
- •89. Регулювання міжнародної макроекономіки: Банк Міжнародних Розрахунків: основні цілі; кредитна політика; діяльність зі врегулювання зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.
- •90. Регулювання зовнішньої заборгованості країн: діяльність Паризького та Лондонського клубів
1.Місце “Міжнародної економіки” в економічній науці: причини виокремлення “Міжнародної економіки” у самостійну дисципліну; рівні відкритості економіки; показники відкритості економіки.
Дисципліна "Міжнародна економіка" належить до фундаментальних економічних дисциплін, спирається на теорію ринкової економіки є сполучною ланкою між такими університетськими курсами, як мікроекономіка та макроекономіка і конкретно–економічними дисциплінами: маркетинг, менеджмент, фінанси, бухгалтерський облік та аудит, гроші і кредит, банківська справа та ін. У системі економічної теорії "Міжнародна економіка" спочатку займала периферійне місце, існувала на засадах окремих розділів мікро– та макроекономіки, які містили аналіз міжнародних економічних відносин, щодо зовнішньої торгівлі, міждержавного руху чинників виробництва, валютно–фінансової системи, що обумовлює цей рух. Виокремлення "Міжнародної економіки" в самостійну дисципліну було історично зумовлено становленням, розвитком та функціонуванням світогосподарських зв'язків як особливої, цілісної, органічної системи. Формування цієї системи зумовлено еволюцією міжнародного поділу праці, процесами інтернаціоналізації господарського життя країн світового співтовариства,функціонуванням міжнародної валютно–фінансової сфери як самостійного явища, безпосередньо не пов'язаного із зовнішньою торгівлею та міжнародним рухом чинників виробництва. Визначальною рисою існування "Міжнародної економіки" як самостійної дисципліни є відкритість економіки. Сучасний стан міжнародних економічних відносин дозволяє виокремити два рівня відкритості: –рівень залученості країн у міжнародний обіг товарів та чинників їх виробництва, а також у міжнародну виробничо–інвестиційну діяльність; –рівень взаємодії національних економік та світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків. На першому рівні під "відкритістю" звичайно розуміють розвиток трьох ключових каналів, що пов'язують національні економічні системи, обумовлюють ступінь і форми залучення країн до міжнародного руху товарів, капіталу та робочої сили. Показником відкритості на першому рівні може бути частка експорту (експортна квота) та імпорту (імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті (ВВП): Ек = Е / ВВП х 100% Ік = І / ВВП х 100 %, де Ек – експортна квота Ік – імпортна квота Е – обсяг експорту І – обсяг іморту Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв'язку окремих національних економік зі світовим господарством. Показником відкритості на першому рівні слугує також інтенсивність міграції, яка визначається зіставленням кількості мігрантів із чисельністю населення країни. В цьому разі розраховуються коефіцієнта еміграції (Ке), імміграції (Кі) та міграційного обороту (Km): Ке = Ме / Р х 1000 Кі = Мі / Р х 1000 Кm = (Ме + Мі) / Р х 1000, де Ме – кількість емігрантів Мі – кількість іммігрантів Р – середньорічна чисельність населення країни Коефіцієнти міграції звичайно обчислюються в проміле (%о). Різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів (Mi–Me) становить міграційне сальдо країни; воно може бути позитивним або негативним. На відкритість економіки вказує й участь економіки країни в міжнародному русі капіталу. Роль іноземного капіталу (передусім ПІІ) в економіці країни визначається його часткою в загальній сумі капіталовкладень у країні (включаючи вкладення резидентів). Іншим показником є частка іноземних інвестицій (переважно ПІІ) у ВВП: Із / ВВП х 100, де Із – іноземні інвестиції На другому рівні "відкритість" економіки визначається головним чином ступенем самостійності міжнародної валютно–фінансової системи, що здійснюється через функціонування міжнародних фінансових ринків. Провідним показником функціонування ринкової економіки як міжнародної економіки, слугує ефективність моніторингу та регулювання національної економіки і світового господарства в цілому. |
2.Визначення предмета курсу “Міжнародна економіка”: «Міжнародна економіка» як складова частина сучасної економічної теорії; визначення міжнародної мікроекономіки; визначення міжнародної макроекономіки; визначення предмета курсу «Міжнародна економіка».
Міжнародна економіка являє собою складову частину сучасної економічної теорії. Структура останньої має такий вигляд:
· мікроекономіка (microeconomics); · макроекономіка (macroeconomics); · міжнародна економіка (international economics).
Предмет мікро– та макроекономіки суттєво обмежений рамками національних економік. Мікроекономіка вивчає закономірності ринкової поведінки окремого споживача та фірми, а макроекономіка – функціонування національної економіки в цілому та її провідних складових.
На відмінну від мікро– та макроекономіки, міжнародна економіка в широкому значенні – це теорія, що застосовується до вивчення головним чином економіки світогосподарських зв'язків як цілісного явища. Тому в міжнародній економіці як у частині теорії ринкової економіки міжнародні економічні відносини, зовнішньоекономічний вплив на національні господарства розглядаються не як другорядні явища.
Міжнародна економіка (функціонально) складається з:
· міжнародної мікроекономіки (international microeconomics); · міжнародної макроекономіки (international macroeconomics).
Історично склалося так, що відносно самостійні частини міжнародної економіки формувалися саме в такій послідовності. Міжнародна торгівля товарами та факторами виробництва була історично першою та до певного часу головною формою міжнародних економічних відносин. Вивченням закономірностей міжнародного руху товарів та чинників їх виробництва якраз і займається міжнародна мікроекономіка. Розгляд у міжнародній мікроекономіці інтеграційних процесів зумовлений тільки тим, що вони у своїй розвинутій формі передбачають посилення лібералізму в міжнародному русі як товарів, так і чинників виробництва.
Отже, міжнародна мікроекономіка – це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням міждержавного руху товарів та факторів їх виробництва, тобто вивченням поведінки ринку окремого товару та його основних характеристик.
На відміну від міжнародної мікроекономіки, загального визначення теорій міжнародної макроекономіки поки що не існує. Предмет цієї частини міжнародної економіки й досі залишається дискусійним.
Отже, міжнародна макроекономіка суттєво поширює предмет аналізу теорії міжнародної економіки, здійснює його на рівні взаємодії відкритих національних економік та світового господарства в цілому. Тому провідне місце в міжнародній макроекономіці передусім посідають:
·дослідження феномену сучасної міжнародної валютно–фінансової системи; · вивчення проблем щодо валютного курсу та механізму його утворення, стану платіжного балансу, котрі визначають місце національних економік у світогосподарських зв'язках;· аналіз міжнародних фінансових ринків, торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, кредитом, цінними паперами.
Таким чином, міжнародна макроекономіка – це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, особливостей їх функціонування та регулювання в умовах глобалізації фінансових ринків. У загальному висновку треба відзначити, що міжнародна мікроекономіка та міжнародна макроекономіка – це взаємопов'язані розділи міжнародної економіки як складової частини сучасної економічної теорії. Предметом "Міжнародної економію" як самостійної дисципліни є відносини, що складаються між господарюючими суб'єктами у сферах міжнародної торгівлі (товарами та послугами), міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно–фінансовій сфері як самостійного явища економіки сучасних світогосподарських зв'язків, котрій притаманні розвинуті механізми моніторингу і регулювання