2004-2007 Роки: підготовчий період

За чотири роки, як Україна вступила до СОТ, 50,1% керівників вважали, що ця подія матиме позитивний вплив на експортну діяльність їхніх компаній, 33,1% оцінювали його як нейтральний і 16,9% очікували погіршення становища на підприємстві. Баланс позитив/негатив становив 33,1%. Керівники підприємств-імпортерів мали приблизно такі ж настрої щодо перспектив після вступу до СОТ — баланс позитив/негатив становив 33,3%, хоча й були дещо обережнішими в своїх прогнозах — невизначеність продемонстрували майже 40% опитаних.

У 2005-2007 роках оцінки респондентів не зазнавали суттєвих змін — частка респондентів, що очікували позитивного впливу від вступу України до СОТ, коливалась від 50% до 56,1%, частки менеджерів з нейтральними та негативними сподіваннями були також відносно постійними в ті роки — 29,6-33% та 14,3-17,2% відповідно.

Очікування імпортерів коливались більше: від оптимістичного 2005 року (58,5%) до більш помірних 2006 (51,1%) та 2007 (49,1%) роках. Разом із цим відсоток опитаних, які очікували негативного впливу, був відносно невеликим — від 12,7% до 16%.        

Час світової фінансової кризи

Рік вступу України до СОТ збігся з часом розгортання найбільшої з часів "великої депресії" світової фінансової кризи. В цей рік банкрутували великі міжнародні компанії, інвестиційні та фінансові установи. Україна в свою чергу стикнулася з найбільшим з 1990-х років падінням промислового виробництва через обмеження попиту на продукцію, в тому числі українських підприємств, на світових ринках внаслідок цієї кризи.

Однак результати опитування не зафіксували зростання негативних очікувань або оцінок впливу СОТ на діяльність підприємств навіть у цей непростий для економіки час.

Хоча частка менеджерів, які оцінили вплив СОТ як позитивний, була суттєво меншою (21,8%), ніж у попередні роки, водночас частка менеджерів, які назвали вплив негативним, скоротилась до 7,9%.

Переважна більшість менеджерів — 70,3% — за п’ять місяців після вступу України в СОТ, в час гострої фази світової економічної кризи в України, повідомила про нейтральний вплив. Такі ж тенденції спостерігались для підприємств-імпортерів: більше двох третин респондентів (67,5%) повідомили, що вступ не вплинув на імпортну діяльність їхніх компаній, 24,1% опитаних назвали вплив сприятливим і лише 8,4% — несприятливим.

Слід звернути увагу, що в період економічної нестабільності та невизначеності економічні оцінки стають або негативними, якщо явище, про яке йдеться, мало дійсно негативний вплив, або нейтральними, якщо такого впливу не було. У випадку з оцінками впливу вступу в СОТ в 2008 році очевидно, що негативного впливу ні у випадку експорту, ні у випадку імпорту не спостерігалось.

Від 2012 року до сьогодні — позитивні оцінки на фоні рецесії

В 2012 році погляди керівників щодо впливу членства України в СОТ стали більш позитивними, ніж 2008 року.

Відсоток опитаних, які повідомили про сприятливий ефект, збільшився до 58,3% в 2012 році, а про негативний вплив говорили лише 5% опитаних. Баланс позитив/негатив зріс з 13,9% в 2008 до 31,3% в 2012 році. Такі ж тенденції спостерігались і щодо впливу членства України в СОТ на імпортну діяльність: 58,8% опитаних оцінили вплив як позитивний, 4,4% — як негативний, баланс позитив/негатив зріс з 15,7% у 2008 до 54,4% у 2012 році.

З середини 2012 року промисловий сектор в країні знову вступив у полосу рецесії, що відобразилось на усіх оцінках та очікуваннях бізнесу в 2013 та, меншою мірою, 2014 роках. В цей період знову, як під час фінансово-економічної кризи 2008 року, оцінки стали більш обережними: більшість респондентів оцінили вплив членства України в СОТ як на експортну, так і на імпортну діяльність як нейтральний (відповідно 59,4% і 52,9% та 61,7% і 52,7%).

Одночасно частка респондентів, які назвали вплив негативним, залишалася у ці роки невеликою — 9,4% та 5,2% для експортної діяльності та 10,7% і 6,1% для імпортної. Частки тих, хто оцінював вплив як позитивний для експортної діяльності в 2013 році, становила 31,3%, для імпортної — 27,5%, а в 2014 році відбулося зростання частки представників бізнесу, що позитивно оцінили такий вплив, відповідно до 41,9% та 51,4%. Баланс позитив/негатив після зменшення в 2013 році за рахунок зростання виключно нейтральних оцінок, до 21,9% для експортної діяльності та 16,8% для імпортної, в 2014 році знову зріс відповідно до 36,7% та 35,1%.

Результати свідчать про позитивний вплив членства в СОТ на діяльність підприємств навіть в умовах кризових явищ в економіці України.

Хто найбільше виграв від вступу до СОТ?

Опитування доводить — керівники великих компаній були більш схильні оцінювати вступ до СОТ позитивно, ніж представники середніх та малих підприємств.

На галузевому рівні найбільш стійку позитивну оцінку впливу давали менеджери підприємств харчової промисловості. Наприклад, 2014 року 57,5% опитаних підприємств цієї галузі відзначали позитивний вплив на експортну діяльність й лише 3,8% давали негативні оцінки. Відповідні показники для імпортної діяльності становлять 65,2% та 0%.

Після приєднання України до СОТ відсоток позитивних думок про вплив вступу до організації найбільше знизився у машинобудуванні. Цей сектор часто згадується як такий, що найбільше програв від членства України в СОТ. Однак, згідно з опитуваннями 2014 року, 34,5% опитаних підприємств цього сектору позитивно оцінювали влив на експортну активність підприємств, про негативний вплив повідомили лише 9,1% респондентів.

Позитивний баланс відповідей доводить, що вступ України до СОТ в цілому сприятливо вплинув і на сектор машинобудування.

Який вплив мало членство в СОТ на експорт українських підприємств*?

Важка промисловість

Легка промисловість

Машинобудування

Харчова промисловість

Інші галузі промисловості

УКРАЇНА ЯК ПОЗИВАЧ – ГРУЗІЯ, ВІРМЕНІЯ, МОЛДОВА ТА АВСТРАЛІЯ

Першою суперечкою, яку Україна вирішила за правилами СОТ, була суперечка із Грузією щодо

акцизу на імпортовану тютюнову продукцію у 2009 році. Приводом для початку консультацій

стала скарга українського виробника тютюнової продукції до Міністерства економіки України

щодо дискримінаційної ставки акцизного збору Грузії на тютюнові вироби імпортного і

внутрішнього виробництва: 0,6 ларі (2,8 грн.) і 0,4 ларі (1,9 грн.) відповідно.15 Після подання

звернення Міністерства економіки України до Міністерства економіки Грузії сторони домовилися

про скасування акцизу на стадії консультацій. Звернення містило детальний опис суті порушення,

історію виникнення конфлікту, обґрунтування правоти відповідно до норм угод СОТ, втрати

української компанії. Суперечка була вирішена без звернення до ОВС, однак стала показовим

початком використання Україною існуючих у СОТ механізмів захисту торгівельних інтересів

українських товаровиробників.

20 липня 2010 року Україна започаткувала процедури офіційних консультацій з Вірменією щодо

заходів Вірменії, які впливають на імпорт і внутрішній продаж сигарет та алкогольних напоїв.

Українська сторона вважає, що заходи, які вживає Вірменія, порушують деякі статті Генеральної

угоди про тарифи і торгівлю 1994 року (ГАТТ)16 та зобов’язання Вірменії, зазначені в Звіті Робочої

групи про вступ до СОТ.17 Крім того, зазначені заходи Республіки Вірменія також порушують Угоду

між Україною та Вірменією про вільну торгівлю

Зокрема, Закон Вірменії "Про фіксовані платежі на тютюнові вироби" від 24 березня 2000 року

запроваджує дискримінаційні (більш високі) внутрішні податки на імпортовані тютюнові вироби,

ніж на аналогічні вітчизняні вироби. Крім того, закон передбачає мита на імпортовані тютюнові

вироби у розмірі 24%, що перевищує зв’язані ставки мита Вірменії, розміром 15%.

Щодо імпортованих алкогольних напоїв, то за законом Вірменії "Про акцизний податок" від 7

липня 2000 року на імпортні алкогольні напої застосовувалися вищі акцизні збори, ніж на

аналогічні вітчизняні товари, що також порушує положення статті III ГАТТ 1994 року.

8 вересня 2010 року, не врегулювавши спір на стадії консультацій, українська сторона подала на

розгляд ОВС запит на створення Комітету експертів. На засіданні ОВС 25 жовтня 2010 року

Вірменія висловила намір активізувати двосторонні консультації з Україною, і формування

Комітету експертів було відкладено.19 Після ряду двосторонніх консультацій у листопаді 2010 року

сторони дійшли згоди і справу DS411 – першу суперечку за скаргою України в СОТ – було закрито.

В результаті Уряд Вірменії 2 грудня 2010 року прийняв рішення застосувати до української

алкогольної продукції режим вільної торгівлі згідно з угодою про вільну торгівлю від 07.10.1994.20

17 лютого 2011 року Україна подала запит на проведення консультацій з Молдовою щодо Закону

Молдови "Про Плату за забруднення навколишнього середовища" від 25 лютого 1998 року, який

накладає два види «екологічних» зборів виключно на імпортовані товари: (а) збір на імпортну

продукцію, використання якої забруднює навколишнє середовище, розміром 0,5-5% від митної

вартості імпортованих товарів, та (б) збір за пластикові або "тетра-пак" пакети (за винятком для

виробництва молочних продуктів), розміром 0,80-3,00 леї за пакет.21 Оскільки такий вид зборів не

накладається на вітчизняні товари та упаковку, це є порушенням ГАТТ 1994 року (статті III:1, III:2

та III:4).22

Українська сторона стверджує, що такий «екологічний» збір мав негативний ефект на українських

виробників пива та соків на ринку Молдови, викликавши значне падіння продажів. З січня по

листопад 2010 року експорт пива з України в Молдову скоротився на 32,6% (з 9,2 до 6,2 млн. дол.

США ), а експорт соків – на 34,8% (з 3,8 до 2,5 млн. дол. США ).23

Європейський Союз, Аргентина та Китай приєдналися до консультацій як «третя сторона». На

засіданні 17 червня 2011 року ОВС після повторного прохання України створив Комітет експертів

для розгляду скарги. Аргентина, ЄС і Китай залишили за собою право участі в суперечці як третя

сторона.24

13 березня 2012 року Україна подала запит на проведення консультацій з Австралією щодо

деяких законів та підзаконних актів Австралії25, які накладають обмеження на товарні знаки та

упаковку тютюнової продукції. Законом Австралії «Про просту упаковку тютюнових виробів»

забороняється наносити на пакування цигарок торгові марки, іміджеві зображення, кольори і

заохочувальні тексти. Цигарки мають продаватися у типових пачках оливкового кольору, 75%

передньої та 90% задньої поверхні яких мають вкривати зображення пошкоджених внаслідок

тютюнокуріння органів, хворих та присмертних.26 Україна стверджує, що заходи Австралії

порушують деякі торгівельні угоди.27

В березні до консультацій приєдналися Гватемала, Норвегія, Уругвай, Бразилія, Канада,

Європейський Союз, Нова Зеландія та Нікарагуа. Попередні консультації, проведені у квітні, не

дали результатів, і 14 серпня Україна попросила ОВС створити Комітет експертів для розгляду

скарги, який було створено 28 вересня 2012 року. 34 країни-члени СОТ28 залишили за собою

право участі в якості третьої сторони.29

УКРАЇНА ЯК ВІДПОВІДАЧ - СКАРГА МОЛДОВИ

У відповідь на скаргу з боку України 3 березня 2011 Молдова попросила консультації з Україною

щодо заходів, які мають вплив на імпорт дистильованих спиртів з Молдови.30 Зокрема, скарга

стосується акцизної системи України, яка дискримінує імпортований на український ринок

молдавський спирт (код 22.08 Гармонізованої системи).

Молдова стверджує, що внесені в 2008 році зміни до Закону України «Про ставки акцизного

збору на спирт етиловий та алкогольні напої» порушують положення статті III:2 ГАТТ 1994 року,

передбачаючи для вітчизняних товарів нижчий рівень податку, ніж для ряду аналогічних

імпортованих з Молдови міцних спиртних напоїв.31 Варто зазначити, що вищезгаданий закон

втратив чинність внаслідок ухвалення Податкового кодексу.32

В свою чергу 14 березня 2011 року Європейський Союз приєднався до консультацій як «третя

сторона», зацікавлена у питаннях використання терміну «коньяк» в українському законодавстві.

20 липня 2011 року ОВС створив Комітет експертів із розгляду скарги Молдови.

10-11 листопада 2011 року під час 13-го засідання Міжурядової українсько-молдовської змішаної

комісії з питань торговельно-економічного співробітництва Україна пообіцяла до кінця 2011 року

вирівняти ставки акцизів на коньяк і молдавський бренді, а молдовська зобов’язалась з 1 січня

2012 року усунути переваги вітчизняним виробникам щодо стягування екологічного збору на

пакування напоїв.

Українська сторона розробила закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо

перегляду ставок деяких податків і зборів», який мав скасувати пункт33, в якому закладено

дискримінацію молдавського коньяку. Але Верховна Рада ухвалила закон без цієї зміни.

Молдавська сторона ще не розглядала в парламенті законопроект34, що мав залагодити

проблему зі стягуванням з українських експортерів дискримінаційного екологічного збору на

пакування напоїв.

В лютому 2012 року до України завітав прем’єр-міністр Молдови Влад Філат, але домовитись про

розв’язання суперечок, які знаходяться на розгляді в СОТ, сторони так і не змогли.

Таким чином, Україна вперше відстоюватиме свої права у Комітеті експертів.

Хто був найбільш зацікавлений у вступі України до СОТ?

Наслідки вступу України до СОТ мають специфічну форму для окремих секторів, що визначається структурою виробництва в них, а також вихідним рівнем його захищеності. Тому різні варіанти економічної політики мають більший або менший вплив на різні сектори. Наприклад, зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними або мали велику частку проміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на фактори виробництва). Покращення доступу до ринків є сприятливим для експортно орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках.

Звичайно, криза вносить свої корективи в економічні розклади. Разом з тим, серед усіх галузей промисловості членство України в СОТ є найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловості. Для цих галузей найбільше значення матимуть покращення доступу до ринку, а також реформа тарифів і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів.

Іншими галузями промисловості, в яких збільшиться випуск продукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів. Зростання випуску в кожному з цих секторів може перевищити 10%. За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який безумовно виграв від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продукції харчової промисловості, сектор послуг демонструє помірне зростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростають обсяги послуг зв’язку, де випуск росте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій.

Найбільше зростання експорту відбувається в сільському господарстві, хімічній промисловості та металургії, темпи якого набагато вищі, ніж середнє збільшення експорту.

Зростання сукупного випуску тісно пов’язане з впливом на зайнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і некваліфіковану робочу силу, було найбільшим у хімічній промисловості та металургії.

Споживачі отримують подвійний виграш. По-перше, можливе зростання промислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори виробництва і таким чином доходи домогосподарств. По-друге, більша пропозиція товарів споживання за нижчими цінами краще задовольнятиме потреби споживачів. Для бідних споживачів найбільш важливим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних та фінансових послуг.

Як вступ до СОТ вплинув на вітчизняну митну політику?

Слід зазначити, що протягом 2005-2008 років Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність до вимог СОТ. З прийняттям цих законів рівень лібералізації доступу до ринків України вже сьогодні більше ніж на 90% відповідає рівню зобов'язань, взятих у рамках переговорного процесу щодо вступу України до СОТ. Тобто українська економіка фактично працює за правилами цієї організації.

Вступ до СОТ призвів до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початку 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в його загальному обсязі становила близько 30%). Крім того, слід урахувати, що держава втрачала значні кошти внаслідок штучного заниження митної вартості. Звідси можна стверджувати, що зниження митного тарифу не повинно мати негативних наслідків при відсутності корупції та правильному адмініструванні.

Слід також ураховувати і той факт, що в Україні тарифом обкладається лише 31% імпортних товарів, за енергоносії та поставки товарів у рамках угод вільної торгівлі мито не сплачується, тобто вступ до СОТ вплинув тільки на цю частку.

Збільшення сплати мита та надходжень до бюджету відбувається за рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків. Таким чином, сьогодні митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України в СОТ, при цьому вона є виваженою та направленою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і захист національного товаровиробника, а також легалізацію торгівлі та збільшення надходжень до Державного бюджету.

Звичайно, при вступі до СОТ очікувався можливий негативний вплив вступу на вітчизняну економіку. Поряд з низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ, а саме - загострення конкуренції на внутрішньому ринку та необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.

Запровадження правил СОТ у сфері стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розроблення та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов'язаних із переходом до нових стандартів, припадає на вітчизняних виробників. Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якості товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишається компетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагати підтвердження відповідності характеристик продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об'єктивно, незалежно від рішення про вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкурентоспроможності виробників як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках.

Групи товарів (продукції, послуг), на які змінилися митні тарифи в результаті вступу України до СОТ

Згідно з тарифними зобов’язаннями України, які є невід’ємною частиною Протоколу про вступ України до СОТ, зміна ставок ввізного мита відбулася як на продовольчі, так і промислові групи товарів.

Попередня діюча середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі становить 7,02% (сільське господарство – 18,19 та промисловість – 6,11%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі вона дорівнює 5,09% (сільське господарство – 10,0, промисловість – 4,77%). Середньоарифметична діюча тарифна ставка по всій номенклатурі становить 6,51% (сільське господарство – 13,84, промисловість – 4,40%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі ці показники дорівнюватимуть 6,28% (сільське господарство – 11,16, промисловість – 4,85%).