Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що не дуже сильні країни мають дуже малий плив на СОТ, і, не зважаючи на заявлену ціль – допомога країнам, що розвиваються, - розвинуті країни концентруються, насамперед, на своїх комерційних інтересах, у зв’язку з чим українське членство має значну кількість негативних наслідків для вітчизняної економіки.

Для подальшого успішного використання статусу членства країни у СОТ зусилля Уряду та бізнесу мають бути зосереджені на реалізації наступних перспективних заходів:

- вжиття подальших заходів із сприяння експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки,

розроблення законопроекту щодо фінансової підтримки експорту (експортне страхування та кредитування);

- розширення номенклатури товарів українського експорту за рахунок

- збільшення поставок високотехнологічної продукції;

- налагодження широкої інформаційної системи у сфері зовнішньої торгівлі та стимулювання малого та середнього бізнесу до експортної діяльності.

Початок  інтеграції  України  у  світову  торгівельну  систему  був  покладений  15  листопада  1993 року  із  створенням  Міжвідомчої  комісії  з  питань  приєднання  України  до  Генеральної  угоди  з тарифів  і  торгівлі  та  поданням  до  Секретаріату  ҐАТТ  офіційної  заявки  (30  листопада  того  ж року).   Офіційним  152  членом  СОТ  країна  стала  16  травня  2008.  Таким  чином,  із  моменту подання  заявки  і  до  набуття  офіційного  членства  минуло  14  років  переговорів,  які 

супроводжувалися інтенсивним внутрішніми реформами у країні, пристосуванням національної 

економіки до змін зовнішньоекономічної кон’юнктури

.  Аграрний сектор здобув найбільше вигод від членства країни в СОТ, запевняють чиновники. За 2008-2012 роки Україна стала експортером кондитерських виробів власного виробництва та  м’яса птиці. А експорт рослинної та тваринної продукції, харчових продуктів сумарно зріс в 4,2 рази.

Найменша динаміка спостерігалася в галузі виробництва недорогоцінних металів і виробів з них – обсяг експорту за роки членства скоротився на 9%. Експорт чорних металів зменшився на 8,4%.

Що стосується машинобудування, то експорт збільшився на 80%, так само – мінеральна продукцію підвищила поставку на зовнішні ринки на 79%. На внутрішньому ж ринку кількість вітчизняної продукції в сфері машинобудування скоротилася з 82,3% до 41,4%.

Принципи світової торговельної системи

Як наслідок, виокремлюють такі ключові правила СОТ [22]:

. торгівля без дискримінації,. Принцип торгівлі без дискри-

мінації реалізується шляхом застосування режиму найбільшого сприян-

ня, за якого країна забезпечує однакові умови торгівлі для всіх учасників

СОТ, і національного режиму, за якого імпортовані товари не можуть під-

даватись дискримінації на внутрішньому ринку країни. Тобто, принцип

недискримінації досягається на двох рівнях: між країнами – членами СОТ

(через режим найбільшого сприяння); між національними та імпортова-

ними товарами на внутрішньому ринку (через національний торговель-

ний режим);

. більш вільна торгівля, що включає регулювання торгівлі переважно тариф-

ними методами та відмову від використання кількісних і інших обмежень.

Принцип більш вільної торгівлі реалізується в СОТ шляхом проведення

раундів багатосторонніх торговельних переговорів з метою ліквідації/

зниження існуючих торговельних бар’єрів і створення умов для вільнішої

торгівлі. Іншим важливим аспектом лібералізації є домовленість кра-

їн – членів СОТ про заборону застосування кількісних обмежень торгівлі

(квот, ліцензій тощо). Однією з небагатьох сфер застосування кількісних

обмежень торгівлі на сьогодні залишається сільське господарство;

. передбачуваність торговельної політики досягається двома шляхами: зв’язування

тарифів за тарифними лініями та забезпечення прозорості націо-

нальної торговельної політики.

Зв’язування тарифів означає, що країни-члени зобов’язуються не за-

проваджувати ставки ввізних мит, які б перевищували встановлений рівень.

Отже, можна зробити такі висновки:

1. Незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднан-

ня України до СОТ відбувається диверсифікація та зміна структури українсько-

го експорту. Умови вступу України до СОТ призвели сьогодні до загального по-

слаблення захищеності національної економіки та скорочення можливостей для

здійснення диференційованої промислової політики. А це, у свою чергу, сприяє

закріпленню периферійного положення України відносно розвинутих країн світу.

2. Структура експорту з України після вступу до СОТ в 2012 р. порівняно

з 2007 р. у розрізі окремих видів продукції змінилась таким чином: агропромис-

лова продукція склала 26,0 % в 2012 р. у загальному обсязі по країні проти 12,7 %

у 2007 р.; хімічна промисловість – 7,4 % проти 8,2 %; металургія – 27,5 % проти

42,2 %; машинобудування – 19,3 % проти 17,2 %; мінеральні продукти – 11,1 %

проти 8,7 %. При цьому основний приріст українського експорту після вступу

країни до СОТ відбувся за рахунок третіх країн, а не ЄС або МС.

3. Структура імпорту в Україну після вступу до СОТ в 2012 р. порівняно

з 2007 р. у розрізі окремих видів продукції змінилась таким чином: агропро-

мислова продукція – 8,9 % в 2012 р. у загальному обсязі по країні проти 6,8 %

у 2007 р.; хімічна промисловість – 10,1 % проти 8,8 %; металургія – 6,2 % проти

7,8 %; машинобудування – 26,5 % проти 32,6 %; мінеральні продукти – 32,5 %

проти 28,5 %. При цьому основний приріст імпортних надходжень після вступу

країни до СОТ зафіксований з країн МС.

4. Основним ринком збуту української продукції за вказаний період стали тре-

ті країни (а не ЄС чи МС). Зменшення експортно-імпортних операцій з країна-

ми ЄС вочевидь викликане існуючими жорсткими бар’єрами для українського

експорту і наслідками фінансової кризи 2008 – 2009 рр.

5. Український уряд, враховуючи високу залежність української економіки

від експорту і необхідність захищати інтереси національних виробників на но-

вих ринках, повинен:

43

1. Світова організація торгівлі та умови вступу України до її складу

. відчувати підвищену мотивацію до захисту потреб українського бізнесу

в зовнішній торгівлі і акцентувати на необхідності проактивної позиції

у використанні механізмів СОТ;

. при здійсненні спроб використання можливостей міжнародного розв’язання

торговельних спорів застосовувати більш комплексні зусилля для до-

сягнення переконливих результатів;

. з метою ефективного відстоювання економічних інтересів України сфоку-

сувати зусилля на кваліфікованому представництві українських експорте-

рів і ґрунтовнішій роботі в органах СОТ (наприклад, шляхом активнішої

участі в механізмі врегулювання спорів з питань, що є вагомими для укра-

їнських виробників).

6. Ситуація, що склалася у зовнішній торгівлі України за 5 років її членства

в СОТ, висвітлила комплексні проблеми у цій сфері:

. не вистачає узгодженості державних інституцій, які несуть відповідаль-

ність за розробку і реалізацію державної політики в галузі міжнародної

торгівлі. Створена у травні 2013 р. указом президента Державна комісія

з питань співробітництва з СОТ може стати реальним центром прийняття

рішень у галузі міжнародної торгівлі, де необхідно погоджувати державні

інтереси з інтересами бізнесу та інтересами споживачів. Водночас указана

комісія як консультативно-дорадчий орган при президентові України може

стати ефективним механізмом формування загальнодержавної позиції щодо

режиму доступу товарів і послуг до внутрішнього і зовнішніх ринків тільки

при наданні їй статусу державної, тобто на найвищому рівні;

. немає розуміння, що зовнішня торгівля є найважливішою частиною зо-

внішньої політики, яку необхідно здійснювати в тісній ув’язці з економіч-

ною політикою держави. Заходи економічної політики повинні впливати

на прискорення інновацій у секторах конкурентних переваг української

економіки, а також створювати умови для формування потужних укра-

їнських компаній, здатних до конкуренції на світовому ринку. Необхідна

структурна адаптація, у першу чергу, «базових» експортних галузей до

викликів світової економіки, формування з цією метою інноваційної стра-

тегії використання переваг міжнародної торгової системи;

. катастрофічно бракує фахівців із міжнародної торгівлі, які розуміють, як

проводити торговельну політику на двосторонньому, регіональному та

глобальному рівнях;

. необхідність запровадження в Україні інституту уповноваженого еконо-

мічного оператора (УЕО) з метою забезпечення безпеки в умовах активі-

44

ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

зації тероризму і одночасного розвитку міжнародної торгівлі. В ЄС такий

інститут було створено шляхом надання бізнесу, який чітко виконує зако-

ни, визнання на міжнародному рівні. Подібній компанії надається так зва-

ний знак якості, який показує, що компанія відповідає вимогам стандартів

міжнародних постачань. Тобто цей знак і є статусом УЕО, який свідчить,

що компанія – це не тільки надійний партнер з точки зору фінансових

і митних структур, але й безпечний торговельний контрагент.

7. Вирішення питань у митній сфері для України в сучасних умовах робо-

ти в рамках СОТ зводиться до необхідності спрощення вимог і формальностей

в Україні, скорочення та стандартизації даних і документації, які вимагає митни-

ця. Визначальними тут є такі механізми вдосконалення митної системи:

. застосування нового Митного кодексу, що набув чинності в 2012 р. і, за ви-

значенням іноземних експертів, «наблизив митне оформлення і митний

контроль в Україні до найкращих світових практик, а іноді й перевершив

ці практики». Митний кодекс, відповідаючи переважно стандартам СОТ

і ГАТТ, а також принципам Кіотської конвенції про гармонізацію і спро-

щення митних процедур, уже достатньо схожий на європейське законодав-

ство. Проблема митного законодавства України не в його недосконалості

(хоча певні норми потребують технічного доопрацювання), а в практиці

його застосування або незастосування;

. впровадження інституту уповноважених економічних операторів (УЕО),

який поки що так і не запрацював в Україні через тривалі міжвідомчі дис-

кусії, в якому саме вигляді він має з’явитися. Мінфін виступав за досить

м’які вимоги до претендентів на статус УЕО, щоб надати можливість біль-

шій кількості компаній скористатися певними полегшеннями в митних

процедурах. Однак митниця, а після її реорганізації – Міндоходів наполя-

гали на жорсткіших умовах, щоб одержати шанс на визнання відповідного

статусу в ЄС. Хоча остання концепція нібито й перемогла, відповідний

міністерський наказ ще не затверджено;

. застосування сучасних методів контролю, а саме: оцінка ризиків і постаудитний

контроль; адміністративне співробітництво між держорганами

під час розслідування митних правопорушень і шахрайства; захист інте-

лектуальної власності тощо. Усі ці механізми поступово запроваджують-

ся в Україні. Наприклад, можливість проведення спільного контролю (од-

норазового) на кордоні українськими і європейськими митниками; уні-

фікація транзитних систем; застосування єдиних підходів до класифікації

товарів і визначення країни походження товарів; створення додаткових

45

1. Світова організація торгівлі та умови вступу України до її складу

запобіжників від непорозумінь між бізнесом і митниками під час визна-

чення митної вартості тощо;

скорочення значної кількості документів на оформлення . експорту та імпор-

ту та пов’язаних з цим витрат порівняно із зарубіжними країнами за раху-

нок продовження зменшення кількості та спрощення форми документів

на оформлення імпорту та експорту у відповідності до світового досвіду;

. збільшення кількості суб’єктів ЗЕД, що включені до процесу електронного

декларування, за рахунок: поширення масового запровадження електронного

декларування товарів; доведення до суб’єктів ЗЕД чітких правил за-

повнення електронних форм декларацій;

. прискорення введення постаудиту, що може приводити до штрафних санк-

цій вже після проведення товарів через митницю, за рахунок чіткого нор-

мативного і документального закріплення процедури проведення пост-

аудиту з визначенням прав та обов’язків сторін;

. спрощення механізму митної перевірки може приводити до зменшення ри-

зику корупційних зловживань за рахунок встановлення чітких, послідовних

і прозорих процедур проходження митної перевірки за спрощеним меха-

нізмом;

. підвищення ефективності обміну інформацією між митними органами

України і країн – членів СОТ, що допомагатиме зокрема запобігати ухи-

ленню від оподаткування. Наприклад, сьогодні виникає ситуація, коли за

даними Євростату вартість європейської продукції, завезеної до України,

більша, ніж за даними вітчизняних Держстату, НБУ, митних органів. Од-

нак те, з яким скрипом просувалося до останнього часу вирішення цього

питання по обидва боки, дає підстави прогнозувати, що й надалі процес

пошуку компромісів у ньому не буде простим._

З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги:

– одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;

– зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

– отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

– набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

– скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

– доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.