19. Етапи процесу контролю.

Етапи процесу контролю:

1. Визначення стандартів і критеріїв. Стандарт – це офіційний державний або нормативно-технічний документ галузі, підприємства, що визначає характеристики вимог, яким повинен відповідати певний вид продукції. Критерій – це показник, за яким оцінюють якість роботи та продукції.

2. Оцінювання виконання. Полягає у з’ясуванні відповідності кількості та якості робіт, продукції, загального стану суб’єкта встановленим стандартам, загальноприйнятим нормам і критеріям.

3. Порівняння досягнутих результатів з установленими стандартами. Його здійснюють у кілька етапів:

• встановлення масштабу допустимих відхилень;

• вимірювання результатів;

• передача і поширення інформації про конкретні результати;

• оцінка інформації про отримані результати.

4. З’ясування необхідності коректив. Від ефективності процедур на цьому етапі залежить подальше функціонування організаційної системи та її окремих елементів. Здійснюється на основі обґрунтованих висновків щодо відповідності чи невідповідності робіт та продукції встановленим стандартам.

20. Елементи конфліктної ситуації.

Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох обов’язкових елементів:

1. учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі чи прямо протилежні цілі);

2. об’єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

3. рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

21. Види конфліктів за наслідками.

За наслідками конфлікти бувають:

• функціональні – сприяють підвищенню ефективності діяльності організації;

• дисфункціональні – зумовлюють зниження рівня забезпечення особистих потреб, послаблення ролі групового співробітництва, а в підсумку – зниження ефективності діяльності організації;

• безрезультатні – не зумовлюють жодних змін у діяльності організації.

22. Види конфліктів за змістом.

За змістом виділяють такі типи конфліктів:

• внутріособистісний (конфлікт вимог) – його виявом є суперечність чи протилежність вимог, що ставляться до одного й того ж виконавця різними функціональними керівниками, яким він одночасно підпорядковується. Типовим прикладом особистісного конфлікту може бути також ситуація, коли виробничі чи професійні вимоги не збігаються з потребами чи цінностями виконавця.

• міжособистісний - виникає при розподілі ресурсів, робіт, матеріальних заохочень, обов’язків, а також внаслідок помітних відмінностей у знаннях, кваліфікації, рівні інтелекту, психологічної несумісності працівників;

• конфлікт між особою і групою – породжений порушенням групових норм, персональних обов’язків, низьким рівнем культури взаємин;

• міжгруповий – виникає між лінійним і штабним персоналом, профспілкою та адміністрацією, формальними і неформальними групами, в його основі – зіткнення інтересів різних груп;

• конфлікт між апаратом управління та виконавчим апаратом – є наслідком неефективних управлінських рішень, недоліків у сфері комунікацій.