2.2 Класифікація осцилографів
Аналогові. Прибори цього типу вважаються
класичними представниками загального поняття про осцилограф, як контрольно-вимірювальних
приладів. В цілому, будь-який аналоговий осцилограф складається з наступних складових:
вхідний дільник, підсилювач вертикального
відхилення, схема синхронізації i горизонтального
відхилення, джерело живлення та електронно-променева трубка.
Цифрові
Ц
ифрові
запам'ятовуючі
осцилографи
в порівнянні з аналоговими попередниками
мають більш широкі можливості,
а завдяки зниженню вартості цифрових
схем
з кожним роком вони стають більш
доступними
потенціним покупцям. У загальному
вигляді
цифровий осцилограф складається з
вхідного
дільника, i
нормалізуючого підсилювача,
аналого-цифрового
перетворювача, блоку пам'яті, пристрої
управління та пристрої відображення.
Ц
ифрові
люмінофорні. Даний
клас цифрових осцилографів
використовує нову архітектуру побудови,
яка базується на технологій «цифрового
люмінофора».
Ця
технологія
в цифровій
формі
імітує
притаманне аналоговим осцилографам
реального
часу зміна
інтенсивності
зображення. Іншими
словами, цифрові
люмінофорні
осцилографи
дозволяють розробникам бачити на екрані,
наприклад, модульовані
сигнали i
вci
їx
тонкі
деталі,
як i
аналоговий
осцилограф реального часу, забезпечуючи
при цьому ix
зберігання,
вимірювання
i
аналіз,
як цифрові
запам'ятовуючі
осцилографи.
Ц
ифрові
стробоскопічні
.У
цьому
класі
приладів
використовуеться принцип послідовного
стробірування
миттєвих
значень сигналу для перетворення
(стиснення) його спектра; при кожному
повторенні
сигналу визначається
(відбирається)
миттєве
значения сигналу в одній
точці.
П
ортативні.
Прогрес
у розвитку цифрових технологій дозволив
звичайні стаціонарні цифрові осцилографи
перетворити у портативні осцилографи
з
відмінними малогабаритними показниками
i
з малим
енергоспоживанням. Причому портативні
прилади з живленням
батарей
не поступаються стаціонарним осцилографам
за функціональністю i
мають
широкі можливості застосування в різних
галузях
виробництва, обслуговування, досліджень.
■
3. Охорона праці та гігієна користувача еом
Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин".
Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео дисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.
Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 1).
Таблиця 1