Як людина отримує інформацію

Що ти бачиш із заплющеними очима? Правда, нічого?! Розплющ очі. Який чудовий наш світ! Ти бачиш усе навколо. За допомогою очей людина сприймає інформацію про навколишній світ. Через ніс ти не лише вдихаєш повітря, а ще й відчуваєш різні запахи. Можеш відрізнити пахощі квітки від запаху піцци. За допомогою носа людина отримує інформацію про запахи. А за допомогою язика ми отримуємо інформацію про смак напою або їжі.Якщо затулити долонями вуха, то тебе огорне тиша. За допомогою вух людина отримує інформацію про звуки навколишнього світу. Якщо сісти на гарячий пісок або ввійти у холодну воду, наша шкіра одразу ж зреагує. Якщо,не дивлячись на предмет, узяти його в руки, то можна відчути, який він:гострий чи тупий, м'який чи твердий, круглий чи якоїсь іншої форми. Людина може сприймати інформацію за допомогою шкіри.

Отже, очі, ніс, язик, вуха, шкіра допомагають людині сприймати інформацію. Сьогодні ти малюватимеш бабусин сад — фруктові дерева з плодами, кущики з ягідками, а також дізнаєшся, що малювати можна не лише за допомогою лівої кнопки миші, але й за допомогою правої. Ти, мабуть, помітив, що на палітрі кольорів,зліва, під квадратиком, що показує обраний колір, ховається ще один квадратик. Зараз він білого кольору. Але підведи вказівник до зеленого кольору в палітрі кольорів і клацни праву кнопку миші. Цей квадратик став зеленим.

Тепер малюй олівцем (або пензлем), натискаючи й утримуючи праву кнопку миші. І олівець малюватиме зеленим кольором! Отже, ти можеш малювати за допомогою лівої та правої кнопок миші, начебто автоматичною кульковою ручкою, що може писати двома кольорами. Колір, що обирається правою кнопкою миші, називається кольором фону.

Що можна робити з інформацією. (казка)

Я хочу показати вам головний комп'ютер нашої країни. Він допоможе нам дізнатися про те, що можна робити з інформацією, тобто визначити які є інформаційні процеси.

Отже, вмикаємо. Дивно, але комп'ютер не працює…

Спробуємо з'ясувати, з якої причини. Може, яка біда трапилася із системним блоком…

• Що це?

• Банка з суничним варенням?

• Звідки тут вона взялася?

• Звісно з супермаркету!

• Але ж хто її засунув до системного блока?

• Давайте розберемося з цією заплутаною історією. Я думаю, що все почалося з лісової галявини. Розплутуючи цю історію, ми дізнаємося більше про інформаційні процеси: про пошук інформації, її збирання, зберігання, передавання, обробку, використання та захист.

Отже, ми знаємо, що варення було зварено з суниць. Але передусім їх мав би хтось назбирати на галявині.

• Так! І йому довелося добре попрацювати, адже шукати потрібно було лише спілі ягоди.

• То це був пошук?

• Правильно! Цей процес подібний до процесу пошуку інформації, з тією лише відмінністю, що інформацію шукають не на галявині, а в каталогах бібліотек, в Інтернеті тощо. Інформацію, шукають за певними ознаками. Це-тематика, автор, ключове слово (виражає зміст).

• Та повернемося до суниць. Що ми робимо, коли знайдемо їх?

• Я думаю, ми будемо збирати суниці та складати їх у кошики, де вони тимчасово зберігатимуться.

• Знайдену інформацію так само можна збирати та зберігати на різних носіях, наприклад на папері чи на спеціальних дисках, призначених для збереження інформації.

• А після того зібрані ягоди потрібно віддати комусь, хто може приготувати для них смачне варення.

• Молодець! Цей процес називається передаванням. Інформація передається від людини до людини. від людини до комп'ютера та від комп'ютера до комп'ютера.

• Потім ягоди перебирають, миють і варять разом з цукром, доки з них не вийде варення.

• Правильно! Цей процес називають обробкою. Інформацію також можна обробляти: виділяти в тексті головне, відкидати зайве, упорядковувати його тощо.

• А насамкінець варення розкладають по чистих банках, які потім щільно закривають. Це потрібно робити для того, щоб варення не зіпсувалося.

• Про такий процес ми вже чули – це зберігання.

• Потім банки везуть до супермаркету – знову процес передавання.

• У супермаркеті варення хтось купує – це процес поширення!

• Але ж як, зрештою, банка з варенням опинилася у системному блоці?

• Очевидно, хтось побоювався, що варення може зникнути, тож і сховав його тут. Це ще оди процес, який зветься захистом.

• Якщо інформація є цінною, її також слід захищати – робити так, щоб інформацію неможливо було знищити. Цінні папери можна, наприклад, сховати у сейф, на комп’ютері – установити пароль, дані – зашифрувати.

• Що ж нам тепер робити з цією банкою? Давайте з'їмо варення, якщо в нього немає хазяїна. Це вже ,мабуть, буде процес використання…

• Не їжте мого варення! Як ви його знайшли? Я так надійно його сховав!

• Але ж ти міг зіпсувати головний комп’ютер країни!

• Даруйте, я не думав, що така маленька баночка може завдати комп’ютеру шкоди.

• Я думаю, що цьому ласуну слід вибачити. Адже якби не він, ми не дізналися б, звідки береться варення. А завдяки цьому ми з'ясували, які процеси відбуваються з інформацією.

• Ну що ж, пустуне, пробачаємо тобі та запрошуємо на «Сходинки до інформатики»