5) Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

Першочерговою і необхідною умовою здійснення міжнародної торговельної операції є зовнішньоторговельний контракт, який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність за проведення операції. При складанні контракту велике значення має правильне визначення валютно-фінансових і платіжних умов угоди, від яких залежить рентабельність зовнішньоторговельних операцій, своєчасне отримання платежу, виконання обов’язків за контрактом, страхування сторін від валютних ризиків. При визначенні валютно-фінансових і платіжних умов дуже часто виявляється протилежність інтересів сторін. Так, експортер після відвантаження товару його імпортеру заінтересований отримати максимально велику суму валюти в короткий термін, одержати від покупця відповідні гарантії щодо забезпечення платежу тощо. Імпортер, у свою чергу, прагне скоріше отримати товар, сплатити менше валюти і, по можливості, максимально відтягнути платіж, тобто домогтися від продавця надання комерційного кредиту. Вибір валютно-фінансових і платіжних умов контрактів залежить від багатьох чинників, зокрема від характеру економічних і політичних відносин між країнами, наявності або відсутності міждержавних угод, кон’юнктури ринку і перспектив його розвитку, традицій та звичаїв торгівлі даним товаром, норм національного законодавства, міжнародних правил і конвенцій, які регулюють розрахункові відносини, тощо. Якщо укладенню зовнішньоторговельного контракту передує міждержавна угода (наприклад, про порядок поставки і проведення платежів), яка має деякі загальні валютно-фінансові умови, то в контракті доцільно посилатися на таку угоду. Це дуже важливо з погляду вирішення спорів, що можуть виникнути між сторонами в ході виконання контракту. Валютно-фінансові та платіжні умови охоплюють такі основні елементи: валюту ціни і спосіб визначення ціни; валюту платежу, курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу, якщо вони не збігаються; умови розрахунків; форми розрахунків та банки, через які ці розрахунки будуть здійснюватись.

6) Необхідні умови ефективного функціонування платіжних систем

Ефективні платіжні системи як засіб переміщення коштів між банками мають вирішальне значення для ефективного функціонування світової фінансової системи. Провідні платіжні системи здатні передавати через канали національних та міжнародних фінансових систем і ринків інформацію про економічні та фінансові кризи. Тому однією з необхідних умов ефективного функціонування світової фінансової системи є стабільність міжнародних ПС. Платіжні системи можуть наражатися на цілу низку ризиків, серед яких:

кредитний — ризик невиконання учасником ПС своїх фінансових зобов'язань на даний момент часу або в майбутньому;

ліквідності — нестача коштів у учасника ПС загрожує виконанню його фінансових зобов'язань у запланований термін, хоч у майбутньому вони можуть бути виконані;

правовий — недосконала та нестабільна правова база може спричинити чи загострити кредитний ризик або ризик ліквідності;

операційний — технічні збої та помилки можуть підвищити кредитний ризик або ризик ліквідності;

системний — унаслідок неспроможності одного з учасників ПС виконати свої зобов'язання або внаслідок криз у самій системі решта її учасників також не зможуть виконати свої зобов'язання, що призведе до поширення кризи ліквідності та загрози стабільності фінансової системи в цілому.

Протягом останніх років були запроваджені міжнародні стандарти створення та функціонування ПС, спрямовані на забезпечення економічної стабільності. Вагомий внесок тут належить Комітету з платіжних та розрахункових систем (Committee on Payment and Settlement Systems — CPSS) центральних банків країн "Групи 10", робоча група якого у травні 1998 р. визначила основоположні принципи структури та функціонування ПС. По закінченні роботи в 1999 р. був опублікований звіт під назвою "Основні принципи для системно важливих платіжних систем". Цей документ значною мірою грунтується на попередніх дослідженнях CPSS, зокрема на "звіті Ламфалуссі", оприлюдненому 1990 p., в якому було проаналізовано транскордонні та мультива-лютні системи взаєморозрахунків, визначено загальні цілі, встановлено мінімальні вимоги до розробки та функціонування таких систем, а також сформульовано принципи спільного нагляду за ними з боку центральних банків. Стандарти Ламфалуссі дістали широке визнання — їх. застосовували не лише в тій специфічній сфері, для якої вони призначалися, а й у платіжних клірингових та розрахункових системах багатьох інших типів.

Та динамічний розвиток ПС значно розширює стандарти Ламфалуссі, доповнює їх новими важливими положеннями, які й були відображені в звіті CPSS. Головні положення звіту можна звести до таких:

■ Необхідною передумовою безпечної взаємодії учасників ПС є наявність обгрунтованої правової бази в усіх відповідних юрисдикціях — законодавча база стосовно банківського сектора, укладання договорів, здійснення платежів, дебіторсько-кредиторських взаємовідносин тощо.

■ Правила та процедури ПС мають бути прозорими, аби її учасники краще розуміли причини виникнення та наслідки кожного з фінансових ризиків, що, своєю чергою, має забезпечити їх уникнення.

■ Для управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності та їхнього обмеження ПС мають чітко визначати необхідні правила та процедури щодо відповідних обов'язків системного оператора та учасників ПС.

■ ПС має забезпечувати остаточний розрахунок на день валютування, найкраще — протягом дня. За проміжок часу між прийняттям системою платежів та остаточним розрахунком учасники можуть зазнати кредитного ризику або ризику ліквідності. Цей принцип спонукає до прискорення розрахунку у визначену дату валютування і не перешкоджає завчасному прийманню системою платежу.

■ ПС багатостороннього взаємозаліку має забезпечувати своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі неплатоспроможності учасника з найбільшими зобов'язаннями. У такому випадку посилюється загроза браку ліквідності й для інших учасників ПС

■ У більшості ПС зобов'язання учасників виконуються шляхом взаємного переказу активів. Найпоширеніший та найнебсз-печніший вид цих активів — залишок на рахунку центрального банку, що становить вимогу до центрального банку.

■ ПС має гарантувати високий рівень безпеки й операційної надійності та мати механізми швидкого аналізу нестандартних ситуацій для своєчасного завершення щоденної обробки платежів.

■ ПС мають забезпечувати зручний для користувачів та економічно ефективний спосіб виконання платежів. Тому завдання розробників та операторів ПС — підтримувати задану якість послуг з урахуванням функціональності, безпеки, ефективності за мінімальної вартості ресурсів. Ліквідність системи — чи не найважливіша умова її безперервного функціонування. Отримувачі віддають перевагу щоденним розрахункам, бажаючи отримати кошти, які можна використати негайно

■ ПС має передбачати об'єктивні та прозорі критерії членства, що сприяє ефективному та дешевому платіжному сервісу. Будь-які обмеження доступу повинні підкорятися насамперед відповідним критеріям ризику. Процедура ж виходу учасника із системи на його власну вимогу або за рішенням системного оператора має бути чітко визначена.

■ Оскільки потенційно ПС може впливати на фінансово-економічний розвиток країни, вона потребує ефективного, підзвітного та прозорого управління, незалежно від того, хто його здійснює — центральний банк чи приватний сектор.