98. З юридичної точки зору тілесне ушкодження – це:

а) протиправне умисне або необережне заподіянняшкоди здоров’ю іншої людини, що полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини;

б) заподіяння шкоди здоров’ю людини, що полягає впорушенні фізичної функції органів і тканин тіла людини; насильницьке заподіяння шкоди здоров’ю іншої людини, що полягає в порушенні функції органів і тканин тіла людини;

в) суспільно небезпечне заподіяння шкоди життю іншоїлюдини, що полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини;

г) порушення анатомічної цілості тканин, органів та їхфункцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів – фізичних, хімічних, біологічних,психічних.

99. Вихователька молодшої групи приватного дитячогосадка Слукіна, під час прогулянки відволіклася телефонною розмовою по мобільному телефону і залишила дітей без нагляду.

Спускаючись із металевої гірки, трирічний хлопчик зачепивсяшарфом за виступ на бортику і став задихатися. Діти спочаткунамагалися допомогти йому власноруч, а потім побігли за вихователькою. Однак вже було пізно – дитина померла від механічної асфіксії. Як належить кваліфікувати вчинене Слукіною діяння?

а) ч.2 ст. 137 КК України (як неналежне виконанняобов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей);

б) ст.119 КК України (як вбивство через необережність);

в) ст.136 КК України (як ненадання допомоги особі,яка перебуває в небезпечному для життя стані);

г) ч.3 ст.135 КК України (як залишення в небезпеці, щоспричинило смерть особи).

100. За що встановлена відповідальність у ч.1 ст. 130кк України (зараження вірусом імунодефіциту людини чиіншої невиліковної інфекційної хвороби)?

а) за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковноїінфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

б) за поставлення іншої особи в небезпеку зараженнявірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

в) за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини; за поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

г) за зараження значної кількості осіб інфекційнимихворобами відповідно до чинного законодавства визнанимиепідеміологічно небезпечними.