37. Валютна політика – це:

а) сукупність організаційно-правових і економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей;

б) діяльність держави і уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів і їх діяльності на валютному ринку;

в) виконання платіжної функції іноземною валютою на внутрішніх ринках країни;

г) діяльність комерційних банків і інших структур на валютному ринку.

38. Валютне регулювання – це:

а) діяльність держави і уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів і їх діяльності на валютному ринку;

б) здійснення міжнародних платежів за капітальними операціями платіжного балансу і розвиток іноземних інвестицій в економіку країни;

в) ввезення і вивіз валютних цінностей через державний кордон;

г) формування і використання золотовалютних резервів.

39. Як визначається офіційний валютний курс гривні до інших валют світу:

а) встановлюється НБУ на підставі торгів валютними цінностями на Українській міжбанківській валютній біржі;

б) встановлюється президентом України на підставі торгів валютними цінностями на Українській міжбанківській валютній біржі;

в) встановлюється Верховною Радою України;

г) стихійно.

40. Центральний банк купує валюту на валютному ринку з метою:

а) підвищення курсу іноземної валюти;

б) підвищення курсу національної валюти;

в) зниження курсу іноземної валюти;

г) поповнення золотовалютних запасів держави.

Тема 7 Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика

1. Грошово-кредитний мультиплікатор — це:

а) процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, які поступили в банк ззовні;

б рух коштів у зв'язку з обміном між резидентами і нерезидентами різноманітними послугами: транспортними, будівельними, комунікаційними, туристичними, культурними, обслуговуванням урядових структур, іншими діловими послугами, фінансовими, ліцензійними, інформаційними тощо;

в) запаси золота, які належать державі і знаходяться у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання;

г) все перераховане вище.

2. Сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є у розпорядженні банку і можуть бути використані їм для активних операцій – це:

а) золотовалютні резерви;

б) грошово-кредитний мультиплікатор;

в) вільний резерв;

г) платіжний баланс.

3. Процес створення безготівкових грошей в результаті залучення коштів ззовні в рамках наявного вільного резерву – це:

а) грошова маса;

б) грошова база;

в) грошовий агрегат;

г) грошово-кредитний мультиплікатор.

4. Вільний резерв банка може бути визначений як:

а) вся сума грошових коштів, яка на даний момент часу є у розпорядженні банка і не використовується ним для активних операцій;

б) сукупність грошових коштів комерційного банку, які на даний момент часу є у його розпорядженні і можуть бути використанні ним для активних операцій;

в) сума грошових коштів, які банк повинен зберігати у грошовій формі і не використовувати для поточних потреб;

г) все перераховане вище.