- •Педагогічна практика Методичні матеріали до проходження
- •Дрогобич, 2014
- •Розділ 1. Завдання та зміст педагогічної практики 5
- •Розділ і. Завдання та зміст педагогічної практики
- •Обов’язки методиста зі спеціальності:
- •Обов’язки викладачів від кафедри педагогіки і психології:
- •Права та обов’язки студента-практиканта
- •Критерії оцінювання навчальної роботи з історії
- •Критерії оцінювання позакласної роботи з історії
- •Розділ 2. Методичні поради до підготовки і проведення уроків історії та вимоги до складання конспекту уроку
- •Розділ 3. Методика організації і проведення позакласної роботи
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів
- •Розділ 4. Методичні рекомендації до проведення виховної роботи з класом
- •Розділ 5. Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання
- •Виготовлення навчально-методичного забезпечення до уроку історії
- •Проведення психолого-педагогічних досліджень з фаху. Орієнтовна тематика теоретичних або практичних питань психолого-педагогічних досліджень
- •Метод спостереження
- •Аналіз учнівських робіт
- •Бесіда, анкетування, інтерв'ювання (як методи масового збору інформації)
- •Педагогічний експеримент
- •Список рекомендованої літератури:
- •Оформлення папки з документацією
- •Документація
- •Орієнтовна схема плану-конспекту уроку
- •Хід уроку
- •Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Загальна оцінка уроку
- •Взірець плану-конспекту уроку з історії України на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського" (7 клас)
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Пояснення та усвідомлення навчального матеріалу
- •1. Галичина під владою Польщі
- •2. Поширення влади Великого князівства Литовського на інші українські землі
- •3. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського
- •4. Кревська унія
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Закріплення вивченого.
- •VII. Підведення підсумків уроку
- •VIII. Інструктаж з домашнього завдання
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії9
- •Додаток 6 Інструкція з ведення класного журналу учнів 5–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
- •1. Загальні положення
- •2.2. Контроль за веденням класного журналу
- •3.1. Загальні поняття
- •3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
- •Аналіз заходу:
- •Примірна схема вивчення і написання психолого-педагогічної характеристики учня і. Загальні відомості
- •Іі. Стосунки з класом і ставлення до школи
- •IV. Праця (уроки праці, громадська робота в школі, праця вдома)
- •V.Особливості самосвідомості
- •Vі.Спрямованість особистості і спеціальні здібності
- •Viі. Дисциплінованість
- •VIII.Особливості характеру і темпераменту
- •План роботи історико-краєзнавчого гуртка "Слідопити історії" для вивчення історії краю
4. Кревська унія
Словникова робота
У н і я — союз, спілка, об'єднання, єдність. Запитання
Як ви вважаєте, які причини спонукали до укладення унії між двома різними державами: Великим Князівством Литовським та Польським королівством?
Залежно від отриманих відповідей констатуємо причини і пояснюємо їх:
боротьба Ягайла з Вітовтом (син убитого князя Кейстута за наказом Ягайла) за одноосібну владу в Великому Князівстві Литовському;
небезпека воєнного зіткнення з Тевтонським Орденом;
прагнення Ягайла посісти польський трон шляхом укладання шлюбу з королевою Ядвігою. {Учням демонструють портрет Ягайла.)
Учитель. 14 серпня 1385 р. — ум. Крево (нині Білорусь) між Великим Князівством Литовським та Польщею укладено унію, яка передбачала:
хрещення за католицьким обрядом як власне князя Ягайла, так і всієї держави;
прилучення Великого князівства Литовського до Польського королівства.
Запитання
У чому, на вату думку, полягало значення Кревської унії?
Чи погодився Вітовт з такими умовами, відмовившись від влади у Великому князівстві Литовському?
Відповідь на останнє запитання має стати прологом до зацікавлення школярів темою наступного уроку.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
Оцініть процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
Яке значення мала Кревська унія для українського населення у складі Великого князівства Литовського?
VI. Закріплення вивченого.
Контрольна бесіда
Коли я за яких обставин Велике князівство Литовське інкорпорувало до своїх ворогів Волинь, Поділля, Київщину та Сіверщину?
Коли і за яких обставин Польща встановила свій контроль над Галчиною?
Яка була специфіка адміністративного та політичного устрою на українських землях, приєднаних до Великого князівства Литовського?
Яке значення Кревської унії для українського населення у складі Великого князівства Литовського?
VII. Підведення підсумків уроку
Учитель робить загальний підсумок уроку. За потреби оцінює роботу деяких учнів.
VIII. Інструктаж з домашнього завдання
Опрацювати § 20 підручника.
Надати відповіді па запитання (підручник: Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин II. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007).
Учні отримують випереджальпе завдання: підготуватися на наступний урок до рольової гри.
1-ша група. Тевтонський орден.
2-га група. Польсько-литовське військо.
3-тя група. Прихильники Свидригайла.
4-та група. Прибічники Ягайла та Сигізмуида Кейстутовича.
Додаток 5
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії9
Рівень навчальних досягнень |
Бал |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
І. Початковий |
1 |
Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти |
|
2 |
Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; може обрати правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше - пізніше») |
|
3 |
Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту |
II. Середній |
4 |
Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт |
|
5 |
Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; з допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій |
|
6 |
Учень у цілому самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись з допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику) |
III. Достатній |
7 |
Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), відокремлює окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і карти-схеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені в підручнику документи як джерело знань |
|
8 |
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; дає в цілому правильне визначення історичних понять; аналізує історичні факти на основі їхнього опису й наочного відображення; порівнює однорідні історичні події та явища; характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами в межах теми; встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом |
|
9 |
Учень достатньою мірою оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання |
IV. Високий |
10 |
Учень володіє набутими знаннями та використовує їх для розв'язання нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх при характеристиці подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії |
|
11 |
Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навички роботи з історичною картою |
|
12 |
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал: має глибокі і міцні знання: здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ |
