- •Педагогічна практика Методичні матеріали до проходження
- •Дрогобич, 2014
- •Розділ 1. Завдання та зміст педагогічної практики 5
- •Розділ і. Завдання та зміст педагогічної практики
- •Обов’язки методиста зі спеціальності:
- •Обов’язки викладачів від кафедри педагогіки і психології:
- •Права та обов’язки студента-практиканта
- •Критерії оцінювання навчальної роботи з історії
- •Критерії оцінювання позакласної роботи з історії
- •Розділ 2. Методичні поради до підготовки і проведення уроків історії та вимоги до складання конспекту уроку
- •Розділ 3. Методика організації і проведення позакласної роботи
- •Орієнтовна тематика позакласних заходів
- •Розділ 4. Методичні рекомендації до проведення виховної роботи з класом
- •Розділ 5. Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання
- •Виготовлення навчально-методичного забезпечення до уроку історії
- •Проведення психолого-педагогічних досліджень з фаху. Орієнтовна тематика теоретичних або практичних питань психолого-педагогічних досліджень
- •Метод спостереження
- •Аналіз учнівських робіт
- •Бесіда, анкетування, інтерв'ювання (як методи масового збору інформації)
- •Педагогічний експеримент
- •Список рекомендованої літератури:
- •Оформлення папки з документацією
- •Документація
- •Орієнтовна схема плану-конспекту уроку
- •Хід уроку
- •Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Загальна оцінка уроку
- •Взірець плану-конспекту уроку з історії України на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського" (7 клас)
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Пояснення та усвідомлення навчального матеріалу
- •1. Галичина під владою Польщі
- •2. Поширення влади Великого князівства Литовського на інші українські землі
- •3. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського
- •4. Кревська унія
- •V. Узагальнення та систематизація знань
- •VI. Закріплення вивченого.
- •VII. Підведення підсумків уроку
- •VIII. Інструктаж з домашнього завдання
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії9
- •Додаток 6 Інструкція з ведення класного журналу учнів 5–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
- •1. Загальні положення
- •2.2. Контроль за веденням класного журналу
- •3.1. Загальні поняття
- •3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
- •Аналіз заходу:
- •Примірна схема вивчення і написання психолого-педагогічної характеристики учня і. Загальні відомості
- •Іі. Стосунки з класом і ставлення до школи
- •IV. Праця (уроки праці, громадська робота в школі, праця вдома)
- •V.Особливості самосвідомості
- •Vі.Спрямованість особистості і спеціальні здібності
- •Viі. Дисциплінованість
- •VIII.Особливості характеру і темпераменту
- •План роботи історико-краєзнавчого гуртка "Слідопити історії" для вивчення історії краю
2. Поширення влади Великого князівства Литовського на інші українські землі
Учитель показує учням портрет великого князя литовського Ольгерда (1345-1377) та повідомляє про головні його здобутки.
Учитель. 1356-1361 pp. — приєднання Київщини та Сіверщини.
1362 р. — битва на Синіх Водах та перехід Східного Поділля під владу Великого Князівства Литовського. Учитель наголошує па тому, що на сьогодні точно не відомо, де саме відбулась битва: р. Синюха (Кіровоградська обл.) чи р. Снивода (Вінницька обл.) і яким був її перебіг.
Запитання
Як ви вважаєте, чому Золота Орда по змогла зупинити литовську експансію?
Робота з документом
Учні ознайомлюються з уривком книги О. Русиної «Україна під татарами і Литвою».
Текст
«Треба зазначити, що дані джерел щодо воєнпо-політичної взаємодії татар і литовців сягають 40-50-х pp. XIV ст. — періоду напруженої боротьби Литви та Польщі за Галицько-Волинську спадщину. Проте у той час йшлося лише про спільні дії литовських князів з окремими татарськими угрупованнями (можливо, тільки з подільськими татарами); що ж до спроби налагодження політичних контактів з правлячими колами Золотої Орди, здійсненої Ольгордом 1349 р., то вона не тільки не мала позитивних наслідків, а й закінчилась ув'язненням литовських послів. Проте ця спроба не була останньою, і саме за князювання Ольгерда було досягнуто порозуміння між Литвою й Ордою».
Запитання
Що означало литовсько-татарське зближення у політичному плані?
Учні продовжують опрацювання уривка з книги О. Русиної «Україна під татарами і Литвою».
«Слід, однак, наголосити на тому, що немає підстав розцінювати попередню зовнішньополітичну діяльність литовських князів як антиординську; пайвірогідпіше, просування литовців на Південно-Західну Русь у 1350-х pp., у переддень міжусобиць в Орді, було зумовлене сплатою «виходу», а в 1360-х pp. тільки далися взнаки результати. Таким чином, інкорпорацію українських земель до складу Великого Князівства Литовського було здійснено на договірних засадах, у формі кондомініуму, що передбачав збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від Орди».
Запитання
Чи означає сплата данини добровільний перехід від однієї влади до іншої?
Як, на вашу думку, відреагувало місцеве населення на таку «домовленість»?
Словникова робота
Експансія — прагнення держави до захоплення нових територій.
Інкорпорація — приєднання, включення нових територій (земель, держав).
Литовсько-татарський кондомініум — спільне управління приєднаними українськими територіями, за якого зберігалась їх данницька залежність від Орди.
Підсумовуючи відповіді, учитель разом з учнями робить загальний висновок про те, що інкорпорація українських земель до складу Великого князівства Литовського відбулась за згоди правителів Золотої Орди.
Робота з історичною картою
Один з учнів показує на історичній карті територіальні межі українських земель, які увійшли до складу Великого Князівства Литовського.
Підсумком до цього підрозділу має стати розв'язання першого проблемного питання.